Синонимы укр мова

Ця стаття про мовознавчий термін. Про синоніми в біології див. Синонім (таксономія).

Сино́німи (грец. συνώνυμος — «однойменний») — слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, які мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

Синоніми використовують для підвищення виразності мови, що дозволяє уникати одноманітності.

Наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа.

Слова, протилежні за значенням, називають антонімами, слова різного значення, але з однаковою вимовою — омонімами.

Синоніміку вивчають семантика й лексикологія.

«Короткий словник синонімів української мови» склав Пилип Деркач (4 279 синонімічних рядів, частково зі стилістичними позначками, К. 1960).

«Матеріали до синонімічного словника української мови», зібрані Андрієм Багметом, друкувалися в ж. «Вітчизна» (1959, ч. 2 — 1962, ч. 7).

Приклади[ред. | ред. код]

Синоніми (слова й фразеологізми) є різними за звуковою формою, однак близькими чи тотожними за значенням:

1. з незначною зміною значеннєвого обсягу й словосполучної комбінаторики (по́ле — рілля́ — ни́ва: зао́ране по́ле, — на ріллі́, ни́ва, але лиш по́ле про́пису, на наро́дній ни́ві);
2. з різним емоційним забарвленням (заку́тина — закапе́лок — діра́ — «глухе́ село́»);
3. контекстові синоніми, що тільки в певному контексті є синонімами (ішов і враз простягну́вся як до́вгий — «упав») і легко переходять в емоційні синоніми;
4. абсолютні або дублети з тотожним значенням (шофе́р — воді́й, — зокрема у випадках професіоналізмів і термінологізмів), що виникають здебільше внаслідок нашарування різнодіалектних чи різномовних слів (госпо́дар — хазя́їн; риска́ль — за́ступ — горо́дник — лопа́тка), поки мововжиток їх не розділить у 1 групі.

Види синонімів[ред. | ред. код]

Морфологічні синоніми[ред. | ред. код]

Це варіанти форм слів на позначення того самого поняття: гуляє — гуля, співає — співа, літає — літа, питає — пита, стрибає — стриба, лунає — луна.
Перші компоненти цих синонімічних пар — нейтральні з погляду літературної нормативності, другі — літературні, але з обмеженим діапазоном уживання (поезія, розмовна мова). Або ще: ходить, носить, робить, бачить, любить і ходе, носе, робе, баче, любе, де в першому ряду стоять літературні варіанти, а в другому — діалектні.
Форми прикметників на зразок: синьому — синім, білому — білім, великому — великім.

Синтаксичні синоніми[ред. | ред. код]

Різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки. Напр.: Замість того, щоб критикувати інших, візьми та й зроби сам. — Замість критикувати інших, візьми та й зроби сам. Порівняно з нейтральним першим реченням друге має розмовне забарвлення. Одним із виявів синтаксичної синонімії є паралельне вживання сполучникових та безсполучникових речень: Я їду працювати в Одесу, бо дуже люблю це місто. -Я їду працювати в Одесу — дуже люблю це місто.

Словотвірна синонімія[ред. | ред. код]

Наявність префіксально-суфіксальних утворень, наділених різними семантико — стилістичними відтінками: писав, написав, понаписував, пописав; темніти — темнішати, біліти — білішати; їсти, їстки, їстоньки; спати, спатки, спатуні, спатунечки^[1].

Фразеологічні синоніми[ред. | ред. код]

Варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття. Так, на поняття «бути байдужим до чогось»: тримати нейтралітет, моя хата скраю, про мене — хай вовк траву їсть, наше діло півняче: проспівали, а там хоч не розвидняйся. Про розумово неповноцінну людину кажуть: не сповна розуму, губляться ключі від розуму, вискакують клепки, не варить баняк (вжив. на Галичині), у голові літають джмелі, замість мозку росте капуста, нема лою під чуприною.
На ґрунті української мови можна говорити й про синоніми фонетичного плану, які є одним із важливих засобів створення милозвучності нашої мови.

Фонетичні синоніми[ред. | ред. код]

Фонетичні синоніми, точніше, дублети — різні форми того самого слова, що з’являються внаслідок чергування голосних і приголосних, наявності чи відсутності протетичних (приставних) приголосних або голосних: імення — ймення, іти — йти, учитель — вчитель, уже — вже, узяти — взяти, імла — мла, іржа — ржа.

Спільність значення синонімів пояснюється тим, що вони називають одне поняття. Сутність синонімів визначається наявністю в них різних відтінків значення. В залежності від того, якими ознаками синоніми відрізняються один від одного, вони поділяються на ідеографічні й стилістичні^[2].

Ідеографічні (значеннєві) синоніми[ред. | ред. код]

Відрізняються відтінками значення: дивувати, вражати, приголомшувати, потрясати. Ці синоніми забезпечують можливість передавати відтінки того самого поняття, оскільки на його позначення існує кілька слів: дивувати — «викликати подив незвичайністю», вражати — «викликати подив або захоплення надмірним виявом чогось», приголомшувати — «справляти надзвичайно сильне враження», потрясати — «глибоко зворушувати, хвилювати до глибини душі». Візьмімо ще один синонімічний ряд: відомий, видатний, знаменитий (славнозвісний), де відомий (напр.: учений) підкреслює те, що він не рядовий, а досить популярний; видатний має порівняльний характер; знаменитий (славнозвісний) те саме, що перші два разом узяті, але набагато вищою мірою. Палати й горіти означають «давати жар», але перше слово називає дію більш інтенсивно.

Стилістичні синоніми[ред. | ред. код]

Характеризуються закріпленістю за певним стилем і більш або менш виразним емоційним забарвленням. З-поміж синонімів: ознака і симптом — перше слово нейтральне, друге має забарвлення книжності, науковості (це не просто ознака, а сукупність ознак, характерний вияв якогось явища). У синонімічному ряді: осягати, розуміти, метикувати — перше слово книжне, друге — нейтральне, третє — розмовне.

Слова, що вступають у синонімічні зв’язки лише в певному контексті, називаються контекстуальними синонімами. Вони часто вживані в художній літературі, рідше — у публіцистиці, де використовуються для створення яскравих образів, передають світобачення автора, його індивідуальну манеру. З-поміж синонімічної лексики виділяються слова цілком тотожні щодо свого лексичного значення й емоційно-експресивного забарвлення. В основному це нейтральна лексика: пейзаж, краєвид, ландшафт; кавалерія, кіннота; процент, відсоток; борошно, мука; майдан, площа; аплодисменти, оплески. Це абсолютні синоніми (лексичні дублети). Вони з’являються в мові в таких випадках:

• а) внаслідок взаємодії літературної мови та діалектів (стрічка — бинда, чорногуз — бусол — лелека);
• б) внаслідок словотворчих процесів (офіційний — офіціальний, учбовий — навчальний, роковини — річниця);
• в) як результат співіснування запозичених і питомих слів (індустрія — промисловість, експлуатація — визиск, бібліотека — книгозбірня, біографія — життєпис, голкіпер — воротар, горизонт — обрій, аероплан — літак, паралельний — рівнобіжний, дескриптивний — описовий). Абсолютні синоніми або розподіляються між стилями, отже, перестають бути абсолютними (з синонімічної пари: півники — ірис — перше вживається в усному мовленні, в художній літературі та публіцистиці, друге — в науковій літературі), або один із них відходить у пасивний запас. Наприклад: аплодисменти, учбовий, офіціальний — у сучасній літературній мові вийшли з широкого вжитку, поступившись місцем словам: оплески, навчальний, офіційний^[3].

Синонімія в біологічній систематиці[ред. | ред. код]

При описах біологічного різноманіття часто виникає ситуація, коли різні дослідники описують один і той самий вид (підвид, рід тощо) під різними назвами. Для регулювання таких питань розроблено спеціальні кодекси номенклатури, зокрема Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури. При визначенні придатності тієї чи іншої назви використовується низка критеріїв, серед яких головними (але не єдиними) є два: 1) часовий пріоритет, згідно з яким перевага надається назві, яка запропонована першою, 2) придатність (валідність) назви відповідно до вимог (однозначність опису, дотримання низки спеціальних критеріїв придатності).

Об’єктом аналізу є тільки наукові назви таксонів, подані латиною, і кодекси не регламентують правила вживання / застосування вернакурярних назв. У частини біологічних таксонів існують надзвичайно великі синонімічні ряди. Зокрема, синонімія хатньої миші включає щонайменше 120 назв, у тому числі 43 назви, які стосуються тільки одного типового (номінативного) її підвиду Mus (Mus) musculus musculus^[4].

Розрізняють об’єктивні і суб’єктивні синоніми.

Сучасні синонімічні словники[ред. | ред. код]

• Академічний Словник синонімів української мови у 2-х томах, 2000;
• Словник синонімів української мови Л. М. Полюги, 2001;
• Словник фразеологічних синонімів М. П. Коломійця і Є. С. Регушевського, 1998.

Див. також[ред. | ред. код]

• Синонімічний ряд
• Антонім
• Контекстуальні синоніми
• Гіперо-гіпонімія
• Гіперонім (Узагальнювальний термін)
• Гіпонім та гіперонім
• Холонім
• Меронім
• Омонім
• Словники України on-line

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Синоніми // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — С. 2817.
• Вакуленко М. О. Проблема синонімії в природничих терміносистемах / Максим Олегович Вакуленко // Studia linguistica: Зб. наук. праць, вип.2. — К. : Видавн.-поліграф. центр «Київський університет», 2009. — 383 с. — С. 85–90. [Архівовано 4 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Апресян Ю. Д. Лексическая семантика // Апресян Ю. Д. Избранные труды. — Москва, 1995. — Том 1. Синонимические средства языка. — 9-63 С.
• Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. Підручник. — Вид. 2-ге. — Київ, 2008. — 368 с.
• Терещенко Л. Лексична синонімія. — Київ, 2000. — С. 25-30.
• Лексическая синонимия. Сборник статей / Отв. ред. С. Г. Бархударов. — Москва: Наука, 1967. — 179 с.
• Синоніми // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1734. — 1000 екз.

Посилання[ред. | ред. код]

• [https://archive.org/stream/literaturoznavchat2#page/n397/mode/2up Синоніми; Синонімія] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 397.
• Синоніми // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 526. — 634 с.
• Синоніми // Шевченківська енциклопедія: — Т. 5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 761-763.

Синоніми в українській мові

Синоніми – важливі мовні елементи. Вправне оперування синонімами свідчить про високий рівень культури мови та ерудованість мовця. А вправне застосування синонімів у творах і власних висловленнях подарує вам кілька незайвих балів. Тому з’ясовуймо деталі: що таке синоніми, якими вони бувають і коли їх застосовувати!

Синоніми – слова, що відрізняються звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в значенні або з різним стилістичним забарвленням.

Синонімами можуть бути майже всі частини мови:

• угода, договір, контракт (іменники);
• веселий, жартівливий, смішний (прикметники);
• скаржитися, жалітися нарікати (дієслова);
• випадково, ненароком, несподівано, помилково, непередбачено, (прислівники);
• півтораста, сто п’ятдесят (числівники);
• всякий, кожний, будь-який (займенники);
• біля, коло, край, при, побіля (прийменники);
• наче, неначе, ніби, нібито, неначебто, мов, немов, немовби, немовбито (сполучники);
• майже, приблизно, десь, мало не, трохи не, ледве не (частки).

Синонімами можуть бути слова, які належать до однієї частини мови.

Синоніми, що виражають спільне для всіх слів поняття, об’єднуються в синонімічні ряди. Кожний такий ряд починається зі стрижневого слова, або домінанти – найуживанішого серед інших (зазвичай це слово стилістично нейтральне, основне, найменш емоційно забарвлене і таке, що найповніше і найточніше виражає значення всього ряду): говорити – глаголити, ректи, балакати, базікати.

За різними класифікаціями синоніми поділяють на:

1) абсолютні і неповні (останніх у мові найбільше);
2) однокореневі і різнокореневі;
3) загальномовні та контекстуальні.

Абсолютні синоніми, або ще їх називають слова-дублети, зазвичай зустрічаються у термінології (вони взаємозамінні і не мають відтінків у значеннях): мовознавство – лінгвістика, апеляція – звертання, вклад – внесок.

Неповні синоніми – це синоніми, які мають відтінки у значеннях: сміливий, мужній, відважний…

Однокореневі синоніми: дерево, деревце, деревина, деревинка.

Різнокореневі синоніми: відокремлювати, відділяти, відривати, відламувати, відколювати…

Контекстуальні синоніми – це слова, що набувають синонімічності тільки в певному контексті: Один я на світі без роду, і доля – стеблина-билина на чужому полі (Т. Ш.). Виділені слова – контекстуальні синоніми.

У синонімічні відношення вступають і власні назви: Суомі – Фінляндія, Країна тисячі озер – Карелія.

Источник статьи: http://zno.if.ua/?p=2691

Що таке синоніми? Наводимо приклади

Напевно, більшість з нас пам’ятають шкільні уроки української мови, на яких вивчалася ця тема – синоніми. Звичайно, не всі на уроці уважно слухають вчительку, тому зі шкільних часів у багатьох залишається туманне поняття про більшість предметів, що вивчаються.

Спробуємо розібратися разом, що таке синоніми і для чого вони потрібні.

• Що таке синоніми і звідки взялося це слово?
• Приклади синонімів в українській мові
• Що таке стилістично нейтральний синонім?
• Чим синоніми відрізняються від антонімів?

Що таке синоніми і звідки взялося це слово?

Як відомо зі шкільного курсу української мови, синоніми – це слова, близькі за значенням, але різні за звучанням. Саме слово «синонім» походить від грецького «synonymos» – що в перекладі означає «однойменний, однорідний».

У науковій термінології прийнято давати різним поняттям латинські і грецькі найменування, і практично всі лексичні визначення взяті з цих мов. Синонім, антонім, омонім – все це слова грецького походження.

Хоча синоніми означають одне і те ж поняття, вони, як правило, відрізняються один від одного деякими відтінками сенсу, завдяки чому українська мова є одним з найбільш багатих і виразних мов світу. Так, «гарний» і «прекрасний» – синоніми і навіть однокореневі слова, проте перше з них – досить холодна констатація факту, а друге несе відтінок захоплення.

Зв’язок між цими двома словами, а також між іншими синонімами одного і того ж слова, називають синонімічний зв’язком.

Приклади синонімів в українській мові

Українська мова неймовірно багата синонімами. Практично до будь-якого слова можна підібрати як мінімум один синонім – зрозуміло, крім слів, які є науковими термінами і використовуються тільки в професійній сфері. Але навіть такі слова згодом можуть обзавестися синонімами в професійному жаргоні.

Найбільша кількість синонімічних зв’язків є у прикметників, інші частини мови в цьому відношенні значно бідніші.

Приклади синонімів:

Веселий – радісний, жвавий, жартівливий, святковий, завзятий, потішний.
Мисливець – звіробій, промисловик, слідопит, єгер.
Берегти – жаліти, зберігати, захищати, захищати.

Можна підібрати ще багато подібних груп слів, об’єднаних однією ознакою: збіг за змістом без подібності за звучанням.

Що таке стилістично нейтральний синонім?

Мовознавці розрізняють в українській мові кілька різновидів синонімів. Розглянемо їх детальніше.

Нейтральні синоніми – група слів, що мають однаковий зміст і не несуть вираженого емоційного навантаження.

Приклад: дивитися – дивитися, швидкий – швидкий.

Стилістичні синоніми – група слів, від вибору яких залежить стиль всієї фрази.

Приклад: лоб – чоло, посміхатися – либіться, снобізм – випендрьож.

Семантичні синоніми – групи слів, призначені для найбільш повного вираження відтінків сенсу, який потрібно передати в своїй промові.

Приклад: білий – білосніжний, симпатичний – чарівний.

Семантико-стилістичні синоніми використовуються як для найбільш повного вираження емоцій і смислових відтінків, так і для позначення стилю мовлення.

Приклад: рудий – вогненний, біографія – доля, хотіти – прагнути.

Контекстні синоніми – слова, які не є синонімами в строгому розумінні цього слова, проте в контексті конкретної фрази використовуються для вираження однієї і тієї ж думки.

Приклад: «День був серпневий, спекотний, млосно-нудний» (А. П. Чехов).

Чим синоніми відрізняються від антонімів?

Синоніми – це групи слів, схожих за змістом, тоді як антоніми – це пари протилежних за змістом слів.

Розглянемо приклади синонімів і антонімів.

• Синоніми: гарячий – пекучий, вогненний.
• Антоніми: гарячий – холодний, вогненний – крижаний.

І синоніми, і антоніми необхідні для того, щоб ми могли найбільш повно і точно висловити кожну свою думку і почуття.

Українська мова надає найширші можливості для втілення в словесну форму найтонших нюансів наших емоцій і найнеймовірніших ідей.

Источник статьи: http://moyaosvita.com.ua/osvita-2/shho-take-sinonimi-navodimo-prikladi/

DRUZY

Згідно з визначенням,
синоніми — це слова, які належать до однієї частини мови, що відрізняються за написанням і звучанням, але при цьому мають подібний зміст. Розберемося на прикладах!

Приклади синонімів.

Синонім до слова «вітер».

Синонімами до слова вітер можуть бути такі слова, як
«бриз», «буря», «ураган». Всі вони відносяться до однієї частини мови — тобто, є іменниками. Все описують одне і те ж явище — хоча розрізняються за емоційним забарвленням.

Бризом можна назвати легкий подих вітерця, буря, ураган володіють руйнівною силою. Але всі три поняття разом можна охарактеризувати, як «вітер», отже, вони є синонімами.

Синонім до слова «друг».

Для слова «друг» стануть синонімами слова
«приятель», «товариш», «напарник». Тут ми бачимо ту саму ситуацію — під приятельством зазвичай маються на увазі не надто близьку дружбу, товариство і супровід, як правило, означають ділові відносини. Але всі разом можна назвати дружбою — і ці слова доводяться один одному синонімами.

Синонім до слова «гарний».

Синоніми до слова «гарний» будуть стояти в основному в найвищому ступені —
«прекрасний», «чарівний», «чудовий». Втім, слово «симпатичний» зазвичай сприймається, як «трохи менш красивий». Але, тим не менш, всі перераховані прикметники говорять про красу людини, предмета або явища.

Інші приклади синонімів.

• Слово «знаходити», синонім – «відшукувати».
• Слово «думати», синонім – «міркувати».
• Слово «правильно», синонім – «вірно, достовірно».
• Слово «діти», синонім – «хлопці, дітвора, дітвора».
• Слово «чуйний», синонім – «пильний, уважний, душевний».
• Слово «швидкий», синонім – «швидкий, швидкісний, стрімкий, моторний».
• Слово «воїн», синонім – «боєць, солдат, воїн».
• Слово «швидкий», синонім – «швидкісний, швидкий, стрімкий».
• Слово «тікає», синонім – «змивається, ховається».
• Слово «домолвила», синонім – «договорила, довела».
• Слово «візерунок», синонім – «закарлюка, малюнок, мозаїка, патерн».

Для чого потрібні синоніми?

Саме завдяки синонімів російська мова багатий і нескінченний у вивченні — адже одне і теж поняття можна описати десятками слів, що розрізняються найтоншими емоційними відтінками.

На синоніми ґрунтується вся класична література — саме з їх допомогою російські письменники так талановито і яскраво передавали гармонію природи і глибину людських почуттів. Без синонімів російська мова — так і будь-яку мову світу — став би набагато біднішим, суші і невыразительнее.

Источник статьи: http://druzy.com.ua/sho-take-sinonim-prikladi-sliv-sinonimiv/

«Словник синонімів онлайн» нараховує 109 тис. синонімічних рядів, що разом охоплюють близько 400 тис. слів-синонімів.

Синоніми — це різні за звучанням і написанням слова, які мають близьке або тотожне значення. Синоніми використовують, щоб збагатити виразність мови та уникнути одноманітності (тавтології) в тексті.

Доказ,
сміється,
розлучаються,
ходити,
великий,
слово,
говорити,
любо,
казково,
чорногуз,
мужній,
горизонт,
радісно,
гарно,
сумний,
сміливий,
ніжно,
знайти,
близько,
тендітний,
діброва,
просвіт,
дбати,
берегти,
мандрують,
довго,
різні,
сильний,
уміло,
буква,
боязкий.

Словник синонімів Караванського.

Словник чужослів Павла Штепи (1977). Понад 16000 слів.

Мова – не калька: словник української мови / Т. Береза, І. Зубрицька, Ю. Зелений. Понад 20000 слів та висловів.