Синонимы правило украинский язык

Синоніми

Комментарии:

Ця стаття про мовознавчий термін. Про синоніми в біології див. Синонім (таксономія).

Сино́німи (грец. συνώνυμος — «однойменний») — слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, які мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

Синоніми використовують для підвищення виразності мови, що дозволяє уникати одноманітності.

Наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа.

Слова, протилежні за значенням, називають антонімами, слова різного значення, але з однаковою вимовою — омонімами.

Синоніміку вивчають семантика й лексикологія.

«Короткий словник синонімів української мови» склав Пилип Деркач (4 279 синонімічних рядів, частково зі стилістичними позначками, К. 1960).

«Матеріали до синонімічного словника української мови», зібрані Андрієм Багметом, друкувалися в ж. «Вітчизна» (1959, ч. 2 — 1962, ч. 7).

Приклади[ред. | ред. код]

Синоніми (слова й фразеологізми) є різними за звуковою формою, однак близькими чи тотожними за значенням:

1. з незначною зміною значеннєвого обсягу й словосполучної комбінаторики (по́ле — рілля́ — ни́ва: зао́ране по́ле, — на ріллі́, ни́ва, але лиш по́ле про́пису, на наро́дній ни́ві);
2. з різним емоційним забарвленням (заку́тина — закапе́лок — діра́ — «глухе́ село́»);
3. контекстові синоніми, що тільки в певному контексті є синонімами (ішов і враз простягну́вся як до́вгий — «упав») і легко переходять в емоційні синоніми;
4. абсолютні або дублети з тотожним значенням (шофе́р — воді́й, — зокрема у випадках професіоналізмів і термінологізмів), що виникають здебільше внаслідок нашарування різнодіалектних чи різномовних слів (госпо́дар — хазя́їн; риска́ль — за́ступ — горо́дник — лопа́тка), поки мововжиток їх не розділить у 1 групі.

Види синонімів[ред. | ред. код]

Морфологічні синоніми[ред. | ред. код]

Це варіанти форм слів на позначення того самого поняття: гуляє — гуля, співає — співа, літає — літа, питає — пита, стрибає — стриба, лунає — луна.
Перші компоненти цих синонімічних пар — нейтральні з погляду літературної нормативності, другі — літературні, але з обмеженим діапазоном уживання (поезія, розмовна мова). Або ще: ходить, носить, робить, бачить, любить і ходе, носе, робе, баче, любе, де в першому ряду стоять літературні варіанти, а в другому — діалектні.
Форми прикметників на зразок: синьому — синім, білому — білім, великому — великім.

Синтаксичні синоніми[ред. | ред. код]

Різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки. Напр.: Замість того, щоб критикувати інших, візьми та й зроби сам. — Замість критикувати інших, візьми та й зроби сам. Порівняно з нейтральним першим реченням друге має розмовне забарвлення. Одним із виявів синтаксичної синонімії є паралельне вживання сполучникових та безсполучникових речень: Я їду працювати в Одесу, бо дуже люблю це місто. -Я їду працювати в Одесу — дуже люблю це місто.

Словотвірна синонімія[ред. | ред. код]

Наявність префіксально-суфіксальних утворень, наділених різними семантико — стилістичними відтінками: писав, написав, понаписував, пописав; темніти — темнішати, біліти — білішати; їсти, їстки, їстоньки; спати, спатки, спатуні, спатунечки^[1].

Фразеологічні синоніми[ред. | ред. код]

Варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття. Так, на поняття «бути байдужим до чогось»: тримати нейтралітет, моя хата скраю, про мене — хай вовк траву їсть, наше діло півняче: проспівали, а там хоч не розвидняйся. Про розумово неповноцінну людину кажуть: не сповна розуму, губляться ключі від розуму, вискакують клепки, не варить баняк (вжив. на Галичині), у голові літають джмелі, замість мозку росте капуста, нема лою під чуприною.
На ґрунті української мови можна говорити й про синоніми фонетичного плану, які є одним із важливих засобів створення милозвучності нашої мови.

Фонетичні синоніми[ред. | ред. код]

Фонетичні синоніми, точніше, дублети — різні форми того самого слова, що з’являються внаслідок чергування голосних і приголосних, наявності чи відсутності протетичних (приставних) приголосних або голосних: імення — ймення, іти — йти, учитель — вчитель, уже — вже, узяти — взяти, імла — мла, іржа — ржа.

Спільність значення синонімів пояснюється тим, що вони називають одне поняття. Сутність синонімів визначається наявністю в них різних відтінків значення. В залежності від того, якими ознаками синоніми відрізняються один від одного, вони поділяються на ідеографічні й стилістичні^[2].

Ідеографічні (значеннєві) синоніми[ред. | ред. код]

Відрізняються відтінками значення: дивувати, вражати, приголомшувати, потрясати. Ці синоніми забезпечують можливість передавати відтінки того самого поняття, оскільки на його позначення існує кілька слів: дивувати — «викликати подив незвичайністю», вражати — «викликати подив або захоплення надмірним виявом чогось», приголомшувати — «справляти надзвичайно сильне враження», потрясати — «глибоко зворушувати, хвилювати до глибини душі». Візьмімо ще один синонімічний ряд: відомий, видатний, знаменитий (славнозвісний), де відомий (напр.: учений) підкреслює те, що він не рядовий, а досить популярний; видатний має порівняльний характер; знаменитий (славнозвісний) те саме, що перші два разом узяті, але набагато вищою мірою. Палати й горіти означають «давати жар», але перше слово називає дію більш інтенсивно.

Стилістичні синоніми[ред. | ред. код]

Характеризуються закріпленістю за певним стилем і більш або менш виразним емоційним забарвленням. З-поміж синонімів: ознака і симптом — перше слово нейтральне, друге має забарвлення книжності, науковості (це не просто ознака, а сукупність ознак, характерний вияв якогось явища). У синонімічному ряді: осягати, розуміти, метикувати — перше слово книжне, друге — нейтральне, третє — розмовне.

Слова, що вступають у синонімічні зв’язки лише в певному контексті, називаються контекстуальними синонімами. Вони часто вживані в художній літературі, рідше — у публіцистиці, де використовуються для створення яскравих образів, передають світобачення автора, його індивідуальну манеру. З-поміж синонімічної лексики виділяються слова цілком тотожні щодо свого лексичного значення й емоційно-експресивного забарвлення. В основному це нейтральна лексика: пейзаж, краєвид, ландшафт; кавалерія, кіннота; процент, відсоток; борошно, мука; майдан, площа; аплодисменти, оплески. Це абсолютні синоніми (лексичні дублети). Вони з’являються в мові в таких випадках:

• а) внаслідок взаємодії літературної мови та діалектів (стрічка — бинда, чорногуз — бусол — лелека);
• б) внаслідок словотворчих процесів (офіційний — офіціальний, учбовий — навчальний, роковини — річниця);
• в) як результат співіснування запозичених і питомих слів (індустрія — промисловість, експлуатація — визиск, бібліотека — книгозбірня, біографія — життєпис, голкіпер — воротар, горизонт — обрій, аероплан — літак, паралельний — рівнобіжний, дескриптивний — описовий). Абсолютні синоніми або розподіляються між стилями, отже, перестають бути абсолютними (з синонімічної пари: півники — ірис — перше вживається в усному мовленні, в художній літературі та публіцистиці, друге — в науковій літературі), або один із них відходить у пасивний запас. Наприклад: аплодисменти, учбовий, офіціальний — у сучасній літературній мові вийшли з широкого вжитку, поступившись місцем словам: оплески, навчальний, офіційний^[3].

Синонімія в біологічній систематиці[ред. | ред. код]

При описах біологічного різноманіття часто виникає ситуація, коли різні дослідники описують один і той самий вид (підвид, рід тощо) під різними назвами. Для регулювання таких питань розроблено спеціальні кодекси номенклатури, зокрема Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури. При визначенні придатності тієї чи іншої назви використовується низка критеріїв, серед яких головними (але не єдиними) є два: 1) часовий пріоритет, згідно з яким перевага надається назві, яка запропонована першою, 2) придатність (валідність) назви відповідно до вимог (однозначність опису, дотримання низки спеціальних критеріїв придатності).

Об’єктом аналізу є тільки наукові назви таксонів, подані латиною, і кодекси не регламентують правила вживання / застосування вернакурярних назв. У частини біологічних таксонів існують надзвичайно великі синонімічні ряди. Зокрема, синонімія хатньої миші включає щонайменше 120 назв, у тому числі 43 назви, які стосуються тільки одного типового (номінативного) її підвиду Mus (Mus) musculus musculus^[4].

Розрізняють об’єктивні і суб’єктивні синоніми.

Сучасні синонімічні словники[ред. | ред. код]

• Академічний Словник синонімів української мови у 2-х томах, 2000;
• Словник синонімів української мови Л. М. Полюги, 2001;
• Словник фразеологічних синонімів М. П. Коломійця і Є. С. Регушевського, 1998.

Див. також[ред. | ред. код]

• Синонімічний ряд
• Антонім
• Контекстуальні синоніми
• Гіперо-гіпонімія
• Гіперонім (Узагальнювальний термін)
• Гіпонім та гіперонім
• Холонім
• Меронім
• Омонім
• Словники України on-line

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Синоніми // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — С. 2817.
• Вакуленко М. О. Проблема синонімії в природничих терміносистемах / Максим Олегович Вакуленко // Studia linguistica: Зб. наук. праць, вип.2. — К. : Видавн.-поліграф. центр «Київський університет», 2009. — 383 с. — С. 85–90. [Архівовано 4 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Апресян Ю. Д. Лексическая семантика // Апресян Ю. Д. Избранные труды. — Москва, 1995. — Том 1. Синонимические средства языка. — 9-63 С.
• Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. Підручник. — Вид. 2-ге. — Київ, 2008. — 368 с.
• Терещенко Л. Лексична синонімія. — Київ, 2000. — С. 25-30.
• Лексическая синонимия. Сборник статей / Отв. ред. С. Г. Бархударов. — Москва: Наука, 1967. — 179 с.
• Синоніми // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1734. — 1000 екз.

Посилання[ред. | ред. код]

• [https://archive.org/stream/literaturoznavchat2#page/n397/mode/2up Синоніми; Синонімія] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 397.
• Синоніми // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 526. — 634 с.
• Синоніми // Шевченківська енциклопедія: — Т. 5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 761-763.

Синоніми

Синоніми — це слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення.

У семантичному полі синоніми своїм значенням наклада­ються один на одного або перебувають поруч: горизонт, обрій, видноколо, небосхил, небозвід, крайнебо, круговид, кругозір; зро­зуміти, збагнути, втямити, дібрати, уторопати, розшолопати. Синоніми, як правило, називають той самий денотат, але різ­ними словами.

Синоніми в мові можливі тому, що лексичні значення ок­ремих слів нерідко перекривають одне одного: адже немає чіт­кої межі між поняттями, скажімо, багато і чимало; близькі за значенням у повсякденному вживанні слова імла, мряка, ту­ман; те саме атмосферне явище називають слова дощ і злива.

Водночас синоніми обов’язково чимось різняться між со­бою — відтінками значень, емоційним забарвленням, експре­сивністю, стилістичною віднесеністю, різною активністю в мові, здатністю сполучатися з іншими словами. Наприклад, здавалось би, слова батьківщина і вітчизна тотожні за значен­ням, проте перше слово на відміну від другого має ще й по­бічне значення «місце походження»: можна сказати Південна Америка — батьківщина картоплі, але не вітчизна. Слова леле­ка, чорногуз, бузько, бусел називають того самого птаха і є, влас­не кажучи, абсолютними синонімами. Але у вислові Кохай мене, я твій завжди. Моя зажурена лелеко, прилинь сюди! (М. Упеник) взаємозаміна їх неможлива.

Відтінками значень і сферою вживання різняться між со­бою синоніми говорити, казати, мовити, вести річ, держати річ, висловлюватися, ректи, глаголати, цвенькати, подейкува­ти, балакати, гомоніти, просторікувати, молоти, верзти, базі­кати, патякати, шварґотіти, лепетати. Різну сполучуваність мають синоніми замурзаний, заяложений, каламутний, неприб­раний, нечистий, яких об’єднує спільне загальне значення «брудний». Кажемо: замурзане обличчя, заяложений одяг, кала­мутна вода, неприбрана кімната, нечиста гра — але поміняти місцями ці означення не можна, цього не дозволяє їхня конк­ретна семантика.

Є невелика кількість так званих абсолютних синонімів. Вони цілком ідентичні за значенням і належать здебільшого до стилістично нейтральної лексики: процент — відсоток, ек­земпляр — примірник, тираж — наклад, фотографія — світли­на, аеродром — летовище, борошно — мука, площа — майдан, півники — іриси, нагідки — календула, воротар — голкіпер, мо­вознавство — лінгвістика. Проте такі синоніми часто різняться не тільки походженням, а й частотою і сферою вживання. ,; Якщо в мові з’являється два слова з цілком однаковим значенням, то або одне з них поступово виходить із вжитку (з-поміж двох синонімів літак і аероплан останнє тепер уже не вживається), або вони починають набувати різних відтінків значення <водій і шофер, наслідок <результат).

Синоніми об’єднуються в синонімічний ряд, у якому ви­діляється стрижневе слово — домінанта. Воно є носієм основ­ного значення, спільного для всього синонімічного ряду, сти­лістично нейтральне, найуживаніше й у словниках синонімів ставиться першим: кричати, горлати, лементувати, галасува­ти, репетувати, верещати, волати.

Багатозначне слово залежно від його конкретних значень Може бути домінантою різних синонімічних рядів: добрий (про людину), чуйний, співчутливий, доброзичливий, щирий, людяний, уважний, приязний, прихильний; добрий (про спеціаліста), квалі­фікований, досвідчений, умілий, знаючий, компетентний; добрий (про врожай), багатий, високий, щедрий, рясний, великий. Відпо­відно й те саме слово в різному контексті може замінюватися різними синонімами. Наприклад, до слова примітивний, коли йдеться про організми, синонімом виступає слово одноклітин

ний; про культуру — первісний, нерозвинений; про смак — грубий, невибагливий, невитончений; про світогляд — обмежений; про жарт — дешевий; про твір — недосконалий, недовершений.

Домінантами різних рядів можуть виступати й синоні­ми, залежно від того яке значення є визначальним у тому чи іншому ряду. Наприклад, із трьох синонімів сміливий, хо­робрий, відважний, якщо основним є значення «такий, шо не знає страху», то домінантою стає сміливий і далі відваж­ний, хоробрий, мужній; якщо «такий, шо відзначається рішучістю» — то хоробрий і далі відважний, сміливий, безстраш­ний, мужній, доблесний; якщо «такий, що не боїться небезпеки» — то відважний і далі сміливий, безстрашний, хороб­рий, відчайдушний.

Синонімічні ряди незамкнені, вони можуть постійно по­повнюватися новими словами, втрачати застарілі слова, пере­куповуватися. Наприклад, синонімічний ряд велетенський, грандіозний, гігантський, колосальний утворився нещодавно за рахунок запозичених слів. Колишня синонімічна пара гіркий і бридкий, що називала однаковий неприємний смак, розпалася: слово гіркий залишилося без синонімів, а слово бридкий стало домінантою синонімічного ряду бридкий, огидний, гидкий, по­творний, осоружний, негарний.

До складу синонімічних рядів можуть входити й фразео­логізми: рано, на світанні, ні світ ні зоря, ще й на зорю не займалося, ще й на світ не благословлялося, ще треті півні не співали, ще й чорти навкулачки не билися’, здивуватися, зчуду­ватися, зробити великі очі, очі витріщити, скам ‘яніти від дива. Синонімічними бувають і нефразеологічні словоспо­лучення: сумніватися — брати під сумнів, пообіцяти — дати обіцянку, помилитися — зробити помилку, допомогти — на­дати допомогу, скривдити — вчинити кривду, записувати — вести записи.

Крім загальномовних, є також контекстуальні синоніми. Наприклад, слово тиша може поєднуватися не лише з пос­тійними синонімами безгомінна, беззвучна, безгучна, безшелес­на, німа, а й зі словами мертва, глибока, повна, цілковита, аб­солютна, які не є синонімами до названих вище слів. При слові настрій синонімічними означеннями можуть виступати як постійні синоніми (веселий, радісний), так і контекстуальні (весняний, світлий).

Близькими до контекстуальних синонімів є перифрази. Перифраза — описовий мовний зворот, ужитий для називан­ня предмета через якусь характерну його рису. Наприклад, щоб у тексті не повторювати раз у раз слово Київ вживають пери­фразу столиця України, місто Кия; лев — цар звірів; вугілля — чорне золото, тверде паливо; газ — блакитне паливо; засоби масової інформації — четверта влада; рибалка — лицар гачка і наживи. Перифраза часто несе в собі оцінку явища; вона може мати позитивне, схвальне або негативне, іронічне значення. Внаслідок цього підвищується емоційність повідомлення, ви­являється ставлення автора до повідомлюваної інформації.

Синоніми, оскільки вони взаємозамінні, належать до тієї самої частини мови або, якщо це фразеологізми, співвідносні тією самою частиною мови.

семантичні (поняттєві) — відрізняються лише відтінками значення; ця різниця може полягати в штенсивності вияву якоїсь ознаки (товариш, приятель, друг, побратим; здібний, обдарований, талановитий), у несуттєвих відмінностях між предметами, явищами (хата, дім, будинок), у здатності спо­лучатися з іншими словами (череда — про корів, табун — про коней, отара — про овець, зграя — про вовків; заплю­щувати — про очі, зачиняти — про двері, закривати — про інше). Семантичні синоніми в мові з’являються в процесі глибшого пізнання дійсності, появи нових предметів, явищ. Унаслідок цього стали вживатися порівняно недав­но такі синонімічні ряди, як дорога, шлях, путь, битий шлях, путівець, тракт, шосе, автострада, магістраль, траса, бруківка, колія (шляхи сполучення); дотація, асиг­нування, субсидія (економіка); трансплантація, пересадка (медицина) тощо;

конотативні (емоційно-оцінні) — відрізняються ставлен­ням мовця до названого ним явища (з наростанням пози­тивних емоцій: дитина, дитя, маля, крихітка; з наростан­ням негативних емоцій: обличчя, лице, фізіономія, пика, морда, рило; нейтральне райдуга і поетичне веселка);

стилістичні (функціональні) — відрізняються сферою вживання, але називають той самий предмет, явище (елек­тропоїзд, читальний зал — в офіційній мові, електричка, читалка — у просторіччі; рекомендувати — у науковій літе­ратурі, радити — у звичайній розмові; здібний, обдарова­ний, талановитий — загальновживані, кмітливий, кебет­ний, метикуватий, тямущий — розмовні);

семантико-стилістичні — відрізняються водночас і від­тінком значення, і емоційним забарвленням, і сферою вжи^-вання (іти, крокувати, шкандибати, чимчикувати, плента­тися, чалапати, дріботіти). Синоніми виникають:

а) за рахунок творення нових слів: перемогти, подолати, здолати, побороти, подужати; відрада, розрада, утіха, задоволення, приємність, насолода; нишком, нишком-. тишком, крадькома, потай, потайки, потайці, потаєм­но, приховано;

б) внаслідок запозичень: невдача — фіаско; рідкісний —унікальний, раритетний; підробка — фальшивка, імітація; підмурівок, підвалина — фундамент; перевертень — ренегат, манкурт, яничар;

в) за рахунок розмовно-просторічних слів та діалектизмів: садиба — обійстя, селитьба, ґражда; капці — патинки,
човганці, виступці; віз — хура, фіра, підвода, теліга, каруца, мйжа;

г) внаслідок розвитку багатозначності слів: зручний, відповідний, слушний, сприятливий (про час); попелястий, ми­
шастий, олов’яний, сріблястий, сталевий (про колір);байдужий, холодний, офіційний, сухий (про стосунки між
людьми).

Синонімами звичайно бувають різнокореневі слова, хоча є синоніми, які мають спільний корінь, але різняться між со­бою значеннєвими або стилістичними відтінками: славний, сла­ветний, уславлений; братній, братський, братерський, побратимський; заклик, поклик, клич; темрява, темінь, темнота, тьма, пітьма; змбвчати, промдвчати, перемовчати, помдвчати; єднатися, з’єднуватися, поєднуватися, об’єднуватися.

Збагаченню мови лексичними синонімами сприяють такі мовні явища, як табу та евфемізми.

Табу — слово, вживання якого заборонено з різних причин: через забобони, вірування, з цензурних і етичних мірку­вань. У такому разі той самий предмет починають називати іншим словом, з іншим конотативним відтінком: чорт — дідько, лихий, куций, люципер, нечиста сила; брехня — неправда, вигадка, плітка, дезінформація, інсинуація; смерть — кончина, летальний кінець.

Евфемізми — слова або вислови, що вживаються замість слів із грубим чи неприємним змістом: брехати — говорити неправду, вигадувати, фантазувати; смердіти — погано пахнути, відгонити; старий — похилого віку, літній; дурний — недалекий, наївний.

За вживанням синоніми бувають:

загальновживані: зрозуміти, збагнути; захисник, оборонець;

пов’язані з певним видом спілкування: уторопати, розшо­лопати, втямити, розчовпати (знижено); поборник, споборник (урочисто).

Синоніми в мові вживаються:

а) для точнішого вираження думки; наприклад, різні значення можна передати синонімами постанова, розпоря­
дження, ухвала, рішення, резолюція, вирок, декрет;

б) для уникнення набридливого повторення тих самих або однокореневих слів; наприклад, у тексті можна попе­
ремінно вживати (звичайно, з урахуванням їхніх значеннєвих відтінків) слова треба, потрібно, необхідно,
слід, варто; випадок, подія, епізод, пригода, інцидент, приключка тошо.

Уміле вживання синонімів — свідчення про майстерне володіння мовою, про вимогливість до власного висловлю­вання.

Наприклад, у Т. Шевченка в первісному варіанті було таке речення: Ми просто йшли: у нас нема і йоти кривди за собою. У процесі роботи над твором поет, використовуючи синоніми, виправив наведене речення на точніше, влучніше: Ми просто йшли: у нас нема й зерна неправди за собою. У вірші Лесі Ук­раїнки «Велет» читаємо: Той велет сильним був колись не тілом лиш, а й духом. Всі людські пута й кайдани зривав єдиним ру­хом, його збороти не могла ніяка міць ворожа. У первісному варіанті цього вірша замість слова збороти спочатку стояло подужать, потім — зломити. У рукописі повісті М. Коцю­бинського «Fata morgana» було написано: Стережете панське добро? Ха-ха! Стережіть, стережіть, щоб не пропало. Потім виправлено на: Стережете панське добро?Ха-ха!Пильнуйте, пильнуйте, щоб не пропало.

Як вдало майстри слова використовують синонімічне ба­гатство мови, свідчить хоч би невеликий уривок з оповідання Марка Вовчка «Козачка»: Занедужала перше мати: таки вже старенька була; похиріла неділь зо дві, та й переставилась. За ненькою й батько помер з нудьги та з жалю за вірним подруж­жям, що з нею молодий вік ізвікував. Щоб не повторювати ті самі слова й привернути увагу до певних явищ, тут вжито синоніми мати і ненька; занедужати і похиріти (синоніми ДО захворіти, прохворіти); померти і переставитися; подружжя (синонім до дружина); вік ізвікувати (синонім до прожити).

Синоніміка широко використовується в народних піснях: Найстарший брат рече-промовляє. Став середульший брат— плакати і ридати. Бідні невольники прохали та благали. Поле килиїмське хвалить-вихваляє. То не вовки-сіроманці квилять та проквиляють.

Якщо, підкреслюючи якусь думку, вживають поспіль кілька синонімів, то їх розташовують у порядку збільшення або зменшення якостей чи ознак, названих ними. Наприк­лад, у реченні / в’яне, сохне, гине, гине твоя єдиная дитина (Т. Шевченко) дії, які передають загибель, називаються в їхньому наростанні. Ще приклади: На обличчі його лежав ви­раз безнадії йрозпачу (В. Собко). Голос Івана Івановича стає теплим, інтимним (М. Івченко). В далечині туманній, тем­ній, димній злилися низина і вишина (Є. Маланюк). Я винен, браття. Всі ми винні. Наш гріх судитимуть віки за беріїв, за Соловки, за чорні, зганьблені, злочинні, переґвалтовані роки (1. Світличний).

Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйся

Источник статьи: http://ukrainskamova.com/publ/chinnij_pravopis/leksika/sinonimi/5-1-0-55

Синонимы и особенности их использования при переводе украинского языка

Украинский язык очень богат на синонимию. Только неквалифицированный переводчик может утверждать, что этот язык беден или ограничен. Более того, хороший переводчик просто обязан знать синонимы к разным словам, чтобы обогатить свой язык, сделать переводы более качественными и емкими. Как и в русском языке, синонимы могут быть разными.

Виды синонимов

1. Лексические.

Они обозначают очень близкие предметы, явления или понятия, но имеют отличия в смысловых оттенках.

Укр. видатний — відомий – знаменитий – славетний – славнозвісний.

2. Стилистические.

Они отличаются по стилистической и эмоциональной окраске. Например, украинский глагол «говорити» будет нейтральным, «мовити» — более важно звучащим, а «ректи» — торжественным или даже ироническим, в зависимости от цели высказывания. Этот глагол имеет и синонимы с окраской неуважения, презрения, насмешки: «верзти», «базікати», «торочити», «варнякати».

3. Абсолютные.

Это те слова, которые не имеют никаких отличий по значению и в любом контексте могут заменять друг друга. Таких синонимов немного: мовознавство — лінгвістика; шлях – путь — дорога; аероплан – літак. Большинство таких слов представляют собой исконно славянское слово в паре с заимствованным термином.

Использование синонимов в разных стилях речи

Употреблением синонимов в стилях речи неодинаковое: в одних – синонимика просто процветает, другие – очень ограничены в этом плане. В официально-деловом стиле с его стремлением к предельной точности выражения, чтобы избежать неверного толкования, синонимов немного. И те – абсолютные, как правило.

Укр. необґрунтований – невмотивований – безгрунтовний; листок непрацездатності – лікарняний.

В научном стиле эта сфера лексики представлена чуть шире из-за возникновения массы параллельных названий одного и того же термина или понятия, особенно если они заимствованы из других языковых источников.

Укр. біографія – життєпис; асиміляція – уподібнення; еритроцити – червонокрівці; біном — двочлен.

В публицистическом стиле, склонном к экспрессии высказывания (наряду с логичностью изложения), синонимы используются достаточно широко. Это могут быть и общеязыковые примеры (укр. швидко – прудко – хутко – жваво), и контекстуальные, т.е. те, которые становятся синонимами только в определенном контексте (укр. провалитися на екзамені — не скласти екзамену).

В художественном стиле огромный синонимичный пласт используются для разнообразия изложения, для избегания монотонности и надоедливых повторов. Это яркие эпитеты, метафоры, перифразы.

Укр. бажати – хотіти; пухка – шорстка; м’яка – шовковиста.

Разговорная речь использует синонимы как эмоционально-экспрессивные заменители нейтральных слов общенародной речи.

О листве: укр. шелестить – видзвонює.

Использование синонимов делает любой язык более насыщенным, интересным и красивым, а переводчика — успешным, выступая показателем его профессионализма и любви к языку.

Сегодня попался текст блогера о том, что он исключительно из лингвистического любопытства зашел на страницы украинцев-блогеров-патриотов для приобщения к украинской мове, для попытки проникнуть в дивные поэтические ее строки, попытки осознания ее совершенства… А оказалось, что 90% этих самых хохлописателей пишут на русском, и приметил, что на великолепном русском!

Немного исследований на эту тему.

Миф 01 :: украинская мова – это язык
Реальность: укромова – это искусственный новодел, созданный в середине XIX века на основе малороссийского наречия,отличающегося обилием заимствованных слов (по большей части из польского, тюркского и еврейских языков).
.
польская основа: blekitny → блакитний, ganba → ганьба, godność → гідність, zaraz → зараз, zdrada → зрада, mowa → мова, niezależność → незалежність, świadomy → свідомий, chwila → хвилина, ciekawy → цікавий, trzewik → черевик, szczery → щирый, …
.
тюркская основа: بوستان [bostân] → баштан, قهوه [kahve] → кава, قزاق [qazzâq] → казак, قمچ [kamçı] → камча, قنطار [kantar] → кантар, گلیم [gelim] → килим, ماجرا [mâjarâ] → мажара, میدان [meydân] → майдан, نعنع [nane] → неня, طوربه [torba] → торба, توتون [tütün] → тютюн, چوبان [çoban] → чабан, kabak → кабак, kantar → кантар, kindik → кендюх, , terazi → терези, harç → харчи, şаn → шана, …
.
    еврейская основа: באָרג [borg] → борг, דאַך [dakh] → дах, דאַנק [dank] → дякую, דראָט [drot] → дрiт, פאַך [fakh] → фах, פאַרב [farb] → фарба, פייַן [fayn] → файно, גוואַלד [gvald] → ґвалт, קאָסט [kost] → кошт, קרייַד [krayd] → крейда, שענק [shenk] → шинок, ציגל [tsigl] → цегла, …
.
Миф 02 :: рідна мова – это исконный язык украинцев
Реальность: по статистике Гэллап для 83% жителей Украины родным языком является не украинский, а русский. При этом большая часть населения делает вид, что знает украинскую мову с её неустоявшейся лексикой и обилием вымышленных слов.
.
словарь 1923 г. / словарь 1932 г. / словарь 1952 г.
желающий / охочий / бажаючий
заподозрить / пiдозрiвати / запiдозрити
защитник / оборонец / захисник
злоключение / злигоднiв / злощасть
качество / властивiсть / якiсть
отличие / вiдзнака / вiдмiннiсть
отмечать / відзначати / відмічати
отражение / відбиток / відображение
положение / засада / положення
предполагать / припускати / передбачати
.
Миф 03 :: украинская мова является основой санскрита
Реальность: та часть словарного состава мовы, что отличается от русского языка, не имеет ничего общего с санскритом.
мова / русский / санскрит
відати / ведать / वेद [веда]
вогонь / огонь / अग्नि [агни]
гаман / кошель / कोश [коша]
гоëий / нагой / नग्न [нагна]
дружина / жена / जनि [джани]
курінь / шалаш / शाला [шала]
невістка / сноха / स्नुषा [снуша]
перший / первый / पूर्व [пурва]
піна / пена / फेन [пхена]
поганий / дурной / दुर् [дур]
хвиля / волна / वलन [валана]
частка / доля / दल [дала]
шлях / путь / पथ [патха]
який / который / कतर [катара]
.
Миф 04 :: украинская мова – ключ ко всем славянским языкам
Реальность: укромова в принципе не способна объяснить происхождение каких бы то ни было языков, так как является искусственным новоделом.
др.-рус. / русск. / болг. / макед. / серб. / хорв. / луж. / чешск. / слвцк. / укр.
воздухъ / воздух / въздух / воздух / ваздух / ваздух / vazdych / vzduch / vzduch / повітря
долгъ / долг / дълг / долг / дуг / дуг / dołh / dluh / dlh / борг
заливъ / залив / залив / залив / залив / заљев / zalew / záliv / záliv / затока
западъ / запад / запад / запад / запад / запад / zapad / západ / západ / захід
кожа / кожа / кожа / кожа / кожа / koža / koža / kůže / koža / шкіра
копье / копье / копие / копје / копље / копље / kopje / kopí / kopije / спис
лед / лед / лед / лед / лед / лед / lód / led / ľad / крига
много / много / много / многу / много / много / mnohi / mnoho / mnohý / багато
Миф 05 :: украинская мова – предок русского
Реальность: словарные составы русского и древнерусского языков совпадают почти полностью (лишь немногие слова вышли из употребления), в то время как украинская мова весьма далека от языка Древней Руси.
.
    граффити Софии :: олътарь пламѧны а црiсы ледѧнаи олтарь погаснетъи церiсы стаѥть
    русск. язык :: алтарь пламенный, а церковь ледяная – алтарь погаснет, церковь растает
    укромова :: вівтар полум’яний, а церква крижана – вівтар згасне, церква розтане
.
Миф 06 :: русский язык является диалектом украинской мовы
Реальность: мова – это творение, созданное на основе русского языка, а потому она находится в полной синтаксической зависимости от него. Более того, происхождение большинства украинских слов можно объяснить лишь с помощью русского языка.
.
Примеры русского словообразования: видеть → очевидно, вертолёт → вертолётчик, кот → котёнок, город → Ужгород, стол → столица, муж → мужество, путь → сухопутный.
.
Примеры украинского словообразования:
бачити (видеть) → очевидно ( но не «очебачно» )
гелікоптер (вертолёт) → вертолітник
кіт (кот) → котеня ( но не «кітеня» )
місто (город) → Ужгород ( но не «Ужмісто» )
стіл (стол) → столиця ( но не «стiлиця» )
чоловік (муж) → мужність ( но не «чоловічність» )
шлях (путь) → сухопутний ( но не «сухошляхний» )
.
Миф 07 :: украинская мова богата на синонимы (барвиста)
Реальность: так называемые украинские синонимы представляют собой местечковые слова, а также заимствования из различных языков, в том числе и древнерусского.
.
    аист :: боцян ← bocian (польск.), бусол ← бусол (караим.), гайстер ← heister (немецк.), лелека ← leylek (турецк.), чорногуз ← черногуз (русск.)
    пожитки :: бебехи ← בעבעכעס (идиш), манаття ← manata (ит.), пожитя ← пожитки (русск.), скарб ← skarb (польск.), шмаття ← שמאַטע (идиш)
    сарай :: возовня ← возовня (русск.), повітка ← поветь (русск.), сарай ← сарай (русск.), шіпчина ← shipchyna (польск.), шопа ← szopa (польск.)
.
Миф 08 :: украинская мова на порядок богаче русского языка
Реальность: несмотря на обилие заимствованной, местечковой и просто выдуманной лексики, украинская мова так до сих пор и не способна адекватно передавать русскую речь – богатство, как известно, определяется качеством, а не количеством.
.
Пример: русские слова «волшебный, обаятельный, обворожительный, очаровательный, пленительный, прелестный и чарующий» переводятся на украинскую мову всего одним словом «чарівний».
.
Миф 09 :: украинская мова красива (калинова)
Реальность: есть языки, которые звучат неблагозвучно, некрасиво, или просто неприятно,
но ни один из них не звучит так нелепо, как мова.
.
Край лукомор’я дуб зелений, і золотий ланцюг на нім:
Щодня, щоночі Кіт учений на ланцюгу кружляє тім;
Іде праворуч – спів заводить, ліворуч – казку повіда.
Дива там: лісовик там бродить, в гіллі русалка спить бліда;
На невідомих там доріжках сліди нечуваних страхіть;
Там хатка на курячих ніжках без вікон, без дверей стоїть…
(если кто не понял, то это «Руслан и Людмила» на украинской мове)
.
Миф 10 :: украинская мова мелодична (соловьина)
Реальность: то, во что превратили ураинизаторы малороссийское наречие, навряд ли может претендовать на статус не только «соловьиности», но и вообще языка – оттого, видимо, его и назвали мовой.
.
Він їв одну лиш травку, Не зачіпав комашку
Не зачіпав комашку, і з мухами товаришував
Уявіть собі, уявіть собі – не зачіпав комашку
Уявіть собі, уявіть собі – і з мухами товаришував
Ож ось прийшла жабка, прожерливе пузятко
Прожерливе пузятко, і з’їло стрибунця
Уявіть собі, уявіть собі – прожерливе пузятко
Уявіть собі, уявіть собі – і з’їло стрибунця
(фрагмент песни «В траве сидел кузнечик»)
.
Миф 11 :: украинская мова выразительна
Реальность: на современной мове и вправду можно хорошо выражаться, вот только это вовсе не является признаком выразительности языка.
.
Примеры «выразительности» мовы: гуртожиток (общежитие) , пiдрахуй (подсчитай), підковдра (пододеяльник), підозрілий (подозрительный), підрозділ (подразделение), простирадло (простыня), спізнення (опоздание),
страхопуд (чудище), чуперадло (чучело).
.
Миф 12 :: украинская мова удивительно точна
Реальность: украинская мова настолько точна, что «город» является «огородом», а сам «город» называют «місто». Причём это слово не следует путать с русским «место», которое переводится на украинский как «місце». А «місце», в свою очередь, не следует смешивать с русским «месяцем».
.
Другие примеры:
    вісь (ось, а не «высь»), гарбуз (тыква, а не «арбуз»), город (огород, а не «город»)
    двірець (вокзал, а не «дворец»), дім (дом, а не «дым»), дружина (жена, а не «дружина»)
    захват (восторг, а не «захват»), кіт (кот, а не «кит»), кішка (кошка, а не «кишка»)
    ліс (лес, а не «лис»), мул (ил, а не «мул»), ось (вот, а не «ось»)
    питати (спрашивать, а не «пытать»), прізвище (фамилия, а не «прозвище»), річ (вещь, а не «речь»)
    родина (семья, а не «родина»), руський (украинский, а не «русский»), сірник (спичка, а не «сырник»)
    сказ (бешенство, а не «сказ»), уважати (полагать, а не «уважать»), участь (участие, а не «участь»)
    час (время, а не «час»), чоловік (мужчина, а не «человек»), шар (слой, а не «шар»)
.
Миф 13 :: на украинской мове говорят 45 млн. человек
Реальность: по данным ФОМ в областных центрах Украины 75% оставшегося населения предпочитает общаться на русском и лишь 9% – на украинском. Несмотря на титанические усилия по украинизации граждан, русский язык продолжает доминировать, как в бытовом общении, так и в области культуры и науки.
.
Миф 14 :: украинская мова – язык свободных людей
Реальность: принудительное навязывание мовы, автоматически превращает украинцев в рабов;более того, модель рабского поведения внушается колонизаторами на уровне языка.
    гурт (группа людей) ← гуртъ (стадо скота или птицы в отгон, на продажу, на убой)
    дружина (жена) ← дружина (друг чоловіка) ← друг
    украина (государство) ← украина (чья-то окраина) ← край (конец)
    хлопчик (мальчик) ← хлопчик (малолетний слуга) ← холопъ (холуй; болван)
.
Миф 15 :: украинская мова – это язык науки и высокого искусства
Реальность: созданная галичанами мова настолько смешна и примитивна, что фильм любого жанра автоматически становится комедией, а научная дискуссия превращается в Петросян-шоу.
.
    наука: головомозок (мозг головной), задомозок (мозг задний), нацюцюрнык (презерватив), передомозок (мозг передний), променеобраз (рентген), прутень (пенис), ротознавець (стоматолог), твариноперелюб (зоофилия), харчознавець (диетолог), хворобозапобижництво (гигиена), чоловiколюбство (педерастия), чужоїд (паразит) [источник: «Російсько-український медичний словник» п/р Нечая С.В.]
    искусство: Білявка за рогом (Блондинка за углом), Веселі хлоп’ята (Весёлые ребята), Винахідливий заєць (Находчивый заяц), Жаба-мандрівниця (Лягушка-путешественница), Коник-Горбоконик (Конёк-Горбунок), Одружений парубок (Женатый холостяк), Пеппі Довгапанчоха (Пеппи Длинный чулок), Півник — золотий гребінець (Петушок — золотой гребешок), Погана хороша людина (Плохой хороший человек), Смугастий рейс (Полосатый рейс), Чарівник смарагдового міста (Волшебник изумрудного города), Чахлик Невмирущий (Кощей Бессмертный)
.
И вот теперь на этом странном и корявом языковом творении галицийцев миллионы людей принуждают не просто говорить, но и мыслить. Но что будет с мышлением, если его инструмент бракованный? Не сложно же понять, что и мышление будет таким же. Лишите человека его родного языка, заставьте думать на каком-то искусственном языковом суррогате, и вы сломаете его способность не только к творческому, но даже логическому мышлению.

Это чудное исследование отсюда:

Мифы об украинской мове  ( отсюда peremogi.livejournal.com/49742061 )

Нам то собственное все равно, если люди хотят — пусть разговаривают. А вот если не хотят, как это называется?