Понад синоним

ПОНАД

по-над предлог местн. с твор. пад. Вдоль чего-л., над чем-л., имеющим протяженность.

ПОНАД

по-над предл. (тв.) поэт.along, by

ПОНАД

ПО́НАД, рідко ПОНАДІ́, ПОНАДО́, прийм., з оруд. і знах. в. Сполучення з по́над виражають:Просторові відношення1. Уживається при позначенні предмета, ос… смотреть

ПОНАД

рідко понаді, понадо, прийм., з оруд. і знах. відмінками. Сполучення з понад виражають: Просторові відношення: 1) Уживається на позначення предмета, о… смотреть

ПОНАД

рідко понаді, понадо, прийм. , з оруд. і знах. відмінками. Сполучення з понад виражають: Просторові відношення:1》 Уживається на позначення предмета,… смотреть

ПОНАД

прийм.1) (вище) over, above, beyondпонад мої сили — beyond my power (strength)це понад моє розуміння — it is beyond my understanding, it is beyond meпр… смотреть

ПОНАД

БІ́ЛЬШЕ у знач. прийм., з род. в. або із спол. ніж, як і знах. в. (при позначенні кількості та розміру вказує на їх перевищення); НАД (НА́ДІ перед деяк… смотреть

ПОНАД

предл.
1) с твор. п. над (кем, чем), разг.; поэз. по-над (чем), (перед некоторыми соч. согласных) надо; вдоль (чего) (по направлению длины чего-н.); поверх (чего) (на некотором расстоянии от поверхности)
2) с вин. п. (при обознач. направления) к (чему); (выше чего-н.) поверх (чего), реже над (чем)
3) с вин. п. (при обознач. времени) к, под
прийшов понад вечір — пришёл к вечеру [под вечер]
4) с вин. п. (с указанием на превышение какой-н. меры, нормы) сверх (чего), свыше (чего); (при числ.) больше, более (чего); (значительнее, больше всего) торж. превыше
понад силу — нар. непосильно
понад сподівання — сверх ожидания, торж. паче [сверх] чаяния
любов до вітчизни понад усе — любовь к отечеству [отчизне] превыше всего
це понад його сили — это свыше его сил… смотреть

ПОНАД

предлог с твор. п. народно-поэт. и прост.Над чем-л., около, вдоль чего-л. расположенного внизу.По-над Доном сад цветет, Во саду дорожка. Кольцов, По-на… смотреть

ПОНАД

1) Орфографическая запись слова: по-над2) Ударение в слове: по`-над3) Деление слова на слоги (перенос слова): по—на4) Фонетическая транскрипция слова … смотреть

ПОНАД

【前】1) 在…的上方2) 向…的上方3) 将近…的时候Прийшов понад вечір (他) 是傍晚来的4) 超出, 超越(某种限度﹑ 标准等)Понад силу 力不胜任, 力所不及Понад сподівання 出乎意料Любов до вітчизни понад усе 对祖国的… смотреть

ПОНАД

(кого/що) прийменникнад¤ понад — свыше ¤ понад план — сверх плана ¤ понад силу — непосильно ¤ понад усе — превыше всего(кого/що)прийменниксверх¤ по… смотреть

ПОНАД

[ponad]ponad (над)понад хмари — ponad chmuryпрацювати понад силу — pracować ponad siły

ПОНАД

Понад пред. Надъ, вдоль чего, около. Понад морем-Дунаєм вітер явор хитає. Макс. Пливе понад берегом. Рудч. Ск. II. 19. Понад шляхом, щирицею ховрашки гуляють. Шевч. 11.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 302…. смотреть

ПОНАД

по-над, предлог с. твор., обл.Синонимы: над

ПОНАД

Przyimek по-над ponad nad

ПОНАД

ponad; więcej niż
~ десять осіб ponad dziesięć osób
йому ~ сто років ma ponad sto lat
~ рівнем моря nad poziomem morza
літати ~ хмарами latać ponad chmurami… смотреть

ПОНАД

ПО-НАД предлог с твор. п. (нар.-поэт.). В разных, нескольких местах над чем-н. (см. над в 1 знач.). По-над Доном сад цветет. А. Кольцов.

ПОНАД

по-над, предлог (по-над рек’ой)Синонимы: над

ПОНАД

Безударные гласные в слове: по-над

ПОНАД

Надпонадболшзвышнадпа

ПОНАД

предлог с Тв.Синонимы: над

ПОНАД

по-над, предлогСинонимы: над

ПОНАД

по-над, чем, предлог с тв. п. (обл.). Вдоль и над чем-н. Цветут сады ~ Доном.

ПОНАД

ПО-НАД чем, предлог с те. по-над (обл.). Вдоль и над чем-нибудь Цветут сады по-над Доном.

ПОНАД

по́над
прийменник
незмінювана словникова одиниця
рідко

ПОНАД

по-над по-над, предлог (по-над рек`ой)

ПОНАД

по-над = (тв.) уст. поэт. along, by.

ПОНАД

Пред. məh. üzərində, yanında; boyunca, altında.

ПОНАД

ПОНАД см. (по) 1 в 6 знач.

ПОНАД

надпонадболшзвышнадпа

ПОНАД

предлог с твор. па-над

ПОНАД

надпонад
болш
звыш
над
па

ПОНАД ТЕ, ДО ТОГО Ж 1, ПОЗА ТИМ, КРІМ ТОГО

понад те чи крім того?
Коли ми простежимо, як виникла ідіома (фразеологізм) понад те, то переконаємося, що це сталося через калькування звороту сверх того, досить поширеного в усній та писемній практиці росіян: “У нас вышел запас воды, и сверх того, мы устали”. Українці в таких конструкціях традиційно вдавалися до інших зразків: поза тим, крім того, до того ж. “Спосіб видався дорогим і до того ж (крім того, поза тим) ризикованим”. Жодної потреби долучати до них ще й понад те, скопійоване з російської, не було і немає, наголошує відомий мовознавець Святослав Караванський…. смотреть

ПОНАД ЩО

incremental to something; in excess of something.

• 1
  понадёргать
  
  

  понасмикувати. Срв. Надёргать.

  * * *

  насми́кати, понасми́кувати; наску́бти, наскуба́ти, понаску́бувати; набра́ти, понабира́ти

  Русско-украинский словарь > понадёргать

• 2
  понадеяться
  
  

  понадіятися, покластися, надію покласти, спуститися на кого, на що. [Спустився дід на чужий обід та й свого не їв (Франко. Пр.)].

  * * *

  понаді́ятися; покла́стися, скла́стися

  Русско-украинский словарь > понадеяться

• 3
  Понаделить
  
  

  понаділяти кого чим и кому чого. Срв. Наделить.

  Русско-украинский словарь > Понаделить

• 4
  над
  
  

  1) с тво

  р. п.

  — над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми

  что-н.

  совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала — над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум’ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом — і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою — Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова — над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою — птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой — село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем — залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом — замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания — понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем — праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой — сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта — працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом — він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем — сміятися з кого, з чого. Шутить над кем — жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье — на його впало велике лихо. Сжалиться над кем — зглянутися на кого. Иметь над кем власть — мати над ким владу. Принять начальство над армией — узяти провід над армією. Над ним наряжён суд — над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда — над ним виконано вирок суду;

  2) с

  вин. п.

  — над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя — підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять — пішли над (у) берег погуляти;

  3) (в сложении) — а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз

  и т. п.

  ,

  напр.

  : Надстроить колокольню — надбудувати дзвіницю. Надписать письмо — надписати листа. Надсмотр — догляд, нагляд. Надлить бутылку — а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока — підлити молока. Надрыжеть — порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо — над[при]сидіти яйце. Надцвести — розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над,

  напр.

  : Надломить калач — надломити калач(а). Надбитый горшок — надбитий горщик. Надгрызок сыру — надгризок сиру.

  * * *

  1) над (ким-чим); на́ді, на́до (ким-чим); пона́д и пона́д (чим)

  над доро́гою — над (понад) доро́гою

  сиде́ть над работой — сиді́ти над (за) робо́тою

  2) над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

  рабо́тать — над

  кни́гой — працюва́ти над кни́гою

  рабо́тать над [самим] собо́й — працювати над [самим] собою

  3) з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)

  издева́ться над кем — знуща́тися (глузува́ти, глуми́тися) з ко́го (над ким)

  Русско-украинский словарь > над

• 5
  надевать
  
  

  надёвывать, надеть

  1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (

  о мног.

  ) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (

  пров.

  ) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (

  о мног.

  ) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок — накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец — надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» — «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки — накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник — підв’язувати, підв’язати, обпинати, обіпнути и обіп’ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап’ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп’ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп’яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки — надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё — надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку — надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (

  о мног.

  ) понадівати

  и т. п.

  капелюхи, шапки. Надёванный — (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];

  2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап’ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (

  о мног.

  ) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку — убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый —

  1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий

  и т. п.

  ; взутий, назутий, обутий, повзуваний

  и т. п.

  ; накладений; передітий; підв’язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];

  2) накладений, напнутий и нап’ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний

  и т. п.

  -ться — надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим

  и т. п.

  [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий — не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].

  * * *

  1) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); напина́ти, напну́ти и нап’я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); обпина́ти, обп’я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп’я́сти и обіпну́ти (що)

  надеватьть ша́пку — надівати, наді́ти ша́пку

  2) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)

  надеватьть сапоги́ — взува́ти, взу́ти и т. д. чо́боти; вступа́ти, вступи́ти в чо́боти

  3) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти

  надевать деть очки — надіти (почепи́ти) окуля́ри

  надевать деть рюкза́к — наді́ти (почепи́ти) рюкза́к

  Русско-украинский словарь > надевать

• 6
  наделять
  
  

  наделить кого чем наділяти, наділити кому чого, що и кого чим, обділяти, обділити кого чим, уділяти, уділити кому чого, що, приділяти, приділити кому що, надавати, надати кому чого, обдаровувати, обдарувати кого чим, (щедро) щедро обдаровувати, обдарувати, (возвыш.) ущедряти, ущедрити кого чим, (

  о мног.

  ) понаділяти, пообділяти, поприділяти, понадавати, пообдаровувати. [А мені яблучок не наділите? (Звин.). Автор наділив їм так багато дивної якоїсь сліпоти (Рада). Природа наділила мені гарне обличчя (Крим.). Пиріжком у неділю наділить (М. Вовч.). Одна нас мати породила, та не однаково розумом обділила (Тобіл.). Хай бог йому уділить довгий вік (Грінч.). Щедра природа надала йому не самий тільки дар поезії й музики (Куліш). Обдарував усіх гостинцями (Васильч.). Добром та благом ущедряв твоїх спасенних (Куліш)]. -ть дочь приданным — вінувати, вивінувати, виправляти, виправити, випосажити дочку. Наделённый — наділений, обділений, уділений, наданий, обдарований, ущедрений, понаділяний

  и т. п.

  [Територія, щедро від природи обдарована (Крим.)]. -ться — наділятися, бути наділяним, наділеним, понаділяним

  и т. п.

  * * *

  (чем) наділя́ти, наділи́ти, -ділю́, -ді́лиш и мног. понаділя́ти (чим); обділя́ти, обділи́ти (чим); обдаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, обдарува́ти, -рюю, -руєш и обдари́ти, -дарю, -дариш и мног. пообдаро́вувати, сов. одарува́ти, одари́ти (чим)

  Русско-украинский словарь > наделять

• 7
  надъедать
  
  

  надъесть над’їдати, над’їсти, (о червях) надточувати, надточити, (надгрызать) надгризати, надгризти, (

  о мног.

  или во

  мн.

  местах) понад’їдати, понадточувати, понадгризати що. Надъеденный — над’їд(ж)ений, надточений, надгризений, понад’їданий, понадточуваний, понадгризаний. -ться — над’їдатися, бути над’їданим, над’їд(ж)еним, понад’їданим

  и т. п.

  * * *

  над’їда́ти, над’ї́сти, -їм, -їси́ и мног. понад’їда́ти

  Русско-украинский словарь > надъедать

• 8
  выше
  
  

  вище (од кого, од чого), повище (од кого, од чого); над що, понад що, понад кого, поверх чого; навзвиш чого, звиш чого. [Над силу = выше сил. Не знайдеш річки над Дніпро широкий, не знайдеш правди над святу, простацьку, а ні одваги в серці над козацьку (Куліш). Понад свою вартість = выше своей стоимости]. Нет выше — нема в світі над що, нема в світі як що. [Нема цвіту білішого над ожиноньку, нема роду ріднішого над дружиноньку. Нема в світі, як у злагоді жити. Нема в світі, як теє кохання].

  * * *

  сравн. ст.

  2) ви́ще

  3)

  с

  род. п.

  ви́ще (чого), пона́д по́над, над (що)

  Русско-украинский словарь > выше

• 9
  край
  
  

  1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега),

  ум.

  краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п’яний чолов’яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, — нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды — край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши — стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера

  и т. п.

  — вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв — по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями — ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями — щертовий. [Буде щертових мірок дев’ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! — обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край — лити через вінця. Течь, литься через край, -ая — литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края — крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями — листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота — приболоток (-тка). Тут тебе и край! — тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани — см. Рубец. Шов через край — запошивка. Шить через край — запошивати. Рана с рваными -ями — рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями — виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет — нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою — стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог — з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям — на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! — уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край — він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света — на краю світа, край світа. На краю пропасти — край безодні. На краю гроба — одною ногою в труні. Он был на краю гибели — він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край — я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край — (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края — понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю,

  нрч.

  — край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];

  2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный — скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) — гострій (-рія),

  ум.

  гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б’ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный — торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла — кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем — гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями — гора з зубчастими ребрами;

  3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля,

  ласк.

  країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? — яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края — теплі краї, (

  мифол.

  ) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край — рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края — далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края — чужина, (

  ласк.

  чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям — по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями — чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям — мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край — заморський край, заморська сторона, замор’я (-р’я). Работы у нас непочатый край — у нас праці сила- силенна;

  4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].

  * * *

  I

  сущ.

  1) край, род. п. кра́ю; кіне́ць, -нця́; ві́нця, -нець

  из кра́я в край, от кра́я [и] до кра́я — від (з) кра́ю [і] до кра́ю, з кра́ю в край, з кінця́ в кіне́ць

  2) край; краї́на

  II

  диал.

  край доро́ги — край доро́ги (шляху)

  Русско-украинский словарь > край

• 10
  Надсушивать
  
  

  надсушить надсушувати, надсушити, підсушувати, підсушити, присушувати, присушити, (

  о мног.

  ) понад[попід,попри]сушувати що. Надсушенный и Надсушённый — надсушений, понад[попід,попри]сушуваний. -ться — надсушуватися, надсушитися, підсушуватися, підсушитися, присушуватися, присушитися, понад[попід,попри]сушуватися; бути надсушуваним, надсушеним, понадсушуваним

  и т. п.

  Русско-украинский словарь > Надсушивать

• 11
  вдоль
  
  

  1)

  нар.

  — уздовж, уподовж, упродовж. [Ой іде чумак уздовж улицею]. Вдоль и поперек — уздовж (уподовж) і впоперек, уздовж і вшир;

  2) (

  предл.

  с

  род.

  пад.) (у)здовж, упродовж, поздовж чого, попід чим, понад чим. [Поздовж берега. Уподовж шляху. Дорога йшла попід лісом, понад річкою].

  * * *

  1) уздо́вж, удо́вж, удо́вжки, подо́вж, по́довж, повздо́вж, упродо́вж

  2)

  с

  род. п.

  уздо́вж, уподо́вж, удо́вж, подо́вж, повздо́вж (чо́го), по́над и пона́д (чим), по́під (чим)

  вдоль —

  поперёк — уздо́вж (удо́вж) і впо́перек (по́перек, вшир)

  Русско-украинский словарь > вдоль

• 12
  кроме
  
  

  (кого, чего) крім, окрім, опріч(е), пріч, опроче, проче кого, чого, (за исключен.) за ви(й)нятком чого. [Ставить собі на меті, окрім загально-наукових завдань, виучувати сучасне й минуле України (Стат. Акад.). Всі померли, крім одного (Богодух.). Усі сідають, опріче писаря (Грінч.). Опроче (опріч) цього брата він має ще двох (М. Грінч.). Не будемо вживать ми зброї иншої — пріч слова (Самійл.)]. -ме того — до того (ще), окрім того, опріч(е) того, понад те. [До того всього він ще й злодій (Київ). Опріче того, я маю ще й инші доводи (М. Грінч.). Вона, понад те, ще й скупчується все дужче та й дужче (Азб. Ком.)]. Кроме как — опро[і]че як, крім, окроме. [Не можна виправити, опроче як судом (Звин.). Ніде він не хотів грати, крім у себе дома (М. Грінч.). Ніде не вродить льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі (Вовч. п.)]. Из этого, ничего не выйдет -ме убытков — з цього нічого не буде, опріче збитків. Он уплатил свой долг -ме ста рублей — він заплатив увесь свій борг опріч ста карбованців. Вы не найдёте этого нигде, -ме него — ви не знайдете цього ніде, крім як у його. Найдутся люди и -ме него — знайдуться люди (знайдемо людей) і крім (опріч) його. -ме этого, я разделяю ваше мнение — за винятком цього, я поділяю вашу думку. Всё погибло -ме чести — все загинуло, крім чести.

  * * *

  крім, опрі́ч, окрі́м (кого-чого); поми́мо (кого-чого)

  кроме того́ — крім то́го; до то́го [ж]

  Русско-украинский словарь > кроме

• 13
  лето
  
  

  1) (время года) літо,

  ум.

  літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то — палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то — посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то — (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то — бабине літо. -то красное — літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та — початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во

  мн. ч.

  ) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та — половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та — в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом — см. отдельно. Каждое -то — що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это — то — цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том — того літа, торішнього літа. В будущем -те — наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого — та, прошлого -та — сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна — година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (

  напр.

  на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! — скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то — перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая

  и т. п.

  ) — зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];

  2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое — в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… — в літо по Різдві Христовому 15…, (

  стар.

  ) року божого 15…, (

  архаич.

  ) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та — роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет — за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет — по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад — стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад — років (літ) (з) п’ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п’ятсот тому, — на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет — раз на сто років (літ). Опыт десяти лет — досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся

  и т. п.

  — кількарічний, кількалітній;

  3) Лета (о возрасте) — роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (

  ум.

  літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет — стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? — скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) — йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет — йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет — тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет — він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти — людина літ п’ятдесятьох, літ під п’ятдесят. В возрасте семи лет — сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках — в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается — у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах — якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших

  и т. п.

  лет — він вашого

  и т. п.

  віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (

  диал.

  ) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому — вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому — понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши — та — у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет — він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет — він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах — в розц[к]віті віку. -ми, по -там — на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет — під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та — молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе — моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет — людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах — молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м’ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет — з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет — змалку, змалечку. С самых ранних лет — з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп’яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах — немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет — середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік

  и т. п.

  ). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах — у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема — все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа — пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та — мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах — у мужніх літах. Пожилые -та — літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та — похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет — похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет — на старости-літя[а]х (

  диал.

  -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та — дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами — він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда — він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл — виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);

  4) південь (-дня); см. Юг;

  5) см. Летник 1;

  * * *

  лі́то

  Русско-украинский словарь > лето

• 14
  надбивать
  
  

  -ся, надбить, -ся надбивати, -ся, надбити, -ся, (выщерблять, -ся) надщерблювати, -ся, надщербити, -ся, вищерблювати, -ся, вищербити, -ся, (

  о мног.

  ) понадбивати, -ся, понад[пови]щерблювати, -ся; бути надбиваним, надбитим, понадбиваним

  и т. п.

  Надбитьй — надбитий, надщерблений, вищерблений, понадбиваний, понад[пови]щерблюваний.

  * * *

  надбива́ти, надбити, -діб’ю, -дїб’єш и мног. понадбива́ти

  Русско-украинский словарь > надбивать

• 15
  наедать
  
  

  наесть

  1) над’їдати, над’їсти, (

  о мног.

  или во

  мн.

  местах) понад’їдати що; см. Надъедать;

  2) (съедать

  изв. колич.

  ) наїдати, наїсти, (

  о мног.

  ) понаїдати чого. [Наїв за двох (Богодухівщ.)];

  3) (кормиться в долг, на чужой счёт) наїдати, наїсти, (

  о мног.

  ) понаїдати (набір) у кого. [Харчових не получав, наїв у товаришів (Тесл.)];

  4) (накусывать тело) накушувати, накусати, кусати, (геть) скусати, покусати; (изгрызать) згризати, (геть) згризти, нагризати, нагризти що. [Блохи накусали (Сл. Ум.)];

  5) (нагрызать) нагризати, нагризти, (о шашле) наточувати, наточити, (

  о мног.

  или во

  мн.

  местах) понагризати, понаточувати чого; срв. Нагрызать 1. Наеденный —

  1) над’їд(ж)ений, понад’їданий;

  2) —

  3) наїд(ж)ений, понаїданий;

  4) накусаний, нагризений, (весь, геть) скусаний, покусаний, згризений;

  5) нагризений, понагризаний; наточений, понаточуваний.

  * * *

  наїда́ти, наї́сти, -їм, -їси́

  Русско-украинский словарь > наедать

• 16
  наращать
  
  

  и Наращивать наро[а]стить

  1) нарощувати, наростити чого и що, ростити, зрощувати, зростити, вирощувати, виростити, викохувати, викохати, (багато) чого и що, закохувати, закохати що, (

  о мног.

  ) понарощувати, поз[пови]рощувати, повикохувати. [Яке черево закохав (Полт.)];

  2) (наставлять) доточувати, доточити, надточувати, надточити, (

  о мног.

  ) подо[понад]точувати що;

  3) нагромаджувати, нагромадити, акумулювати, закумулювати що; срв. Накоплять. [У нас ще мало нагромаджено знань і свідомости; подбаймо, щоб нагромадити їх (М. Скрипн.)]. Наро[а]щённый —

  1) нарощений, зрощений, вирощений, викоханий, закоханий, понарощуваний

  и т. п.

  -ный берег — нарощений берег (- га);

  2) доточений, надточений, подо[понад]точуваний;

  3) нагромаджений, закумульований. — ться — нарощуватися, бути нарощуваним, нарощеним, понарощуваним

  и т. п.

  * * *

  Русско-украинский словарь > наращать

• 17
  понадевать
  
  

  1) понадіва́ти

  2) повдяга́ти, понадіва́ти (що), повбира́тися (в що); повбира́ти (що); понапина́ти (що), понапина́тися (чим); повзува́ти, поозува́ти (що)

  Русско-украинский словарь > понадевать

• 18
  Наколпачивать
  
  

  наколпачить наковпачувати, наковпачити, (надевать) надівати, надіти, (

  о мног.

  ) понаковпачувати, понадівати що на що. -ть шапку — см. Нахлобучивать. Наколпаченный — наковпачений, надітий, понаковпачуваний, понадіваний. -ться — наковпачуватися, наковпачитися, понаковпачуватися; бути наковпачуваним, наковпаченим, понаковпачуваним

  и т. п.

  Русско-украинский словарь > Наколпачивать

• 19
  вздевать
  
  

  вздеть

  1) (одежду) надягати, надягти, (обувь) узути;

  2) (нитку) всилювати, всилити;

  3) (вверх) здійняти. [Здійняти голову на спис (Макс. 24)].

  * * *

  1) підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти, підніма́ти, підня́ти мног. попідніма́ти, здійма́ти, зня́ти здійня́ти, підво́дити, підвести́

  2) надіва́ти, наді́ти мног. понадіва́ти; надяга́ти, надягти́ и надягну́ти, удяга́ти, удягти́ и удягну́ти; взува́ти, взу́ти мног. повзува́ти

  3) наса́джувати, насади́ти мног. понаса́джувати; нани́зувати, наниза́ти мног. понани́зувати, нашпи́лювати, нашпи́лити, наштри́кувати, наштрикну́ти

  Русско-украинский словарь > вздевать

• 20
  вода
  
  

  вода. [Нап’юся погожої водички. І спить земля, і води сплять прозорі (Грінч.)]. В. тепловатая — літепло. В. кипящая — окріп. [Грійте окропи та лийте в жлукто]. В. тёплая для купанья — купіль. В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна — мите[і]ль (р. -телю). В. мыльная, после стирки в ней — змилини, змилки. В. мыльная пенящаяся — шум. В. тинистая, болотная — мохова. В. чистая, свежая — погожа. В. несвежая — непогожа. В. неосвежающая — млява. В. мягкая — милка. В. твёрдая, жесткая — різка. В. дождевая — дощова, дощівка. В. проточная — текуча, вода що збігає. В. стоячая — нетеч (р. -чи), нетеча (р. -чі), нетечина, водостій (р. -тою), мертвовід (р. -воду) (Неч.-Лев.). В., в которой мок навоз — гноївка. В. из под точильного камня — брусини, бруслина. В. сыченая мёдом — сита. В. грунтовая — жильна. В. подпочвенная — зашкурня, позашкурня. В. ключевая — кринична, криничана, джерельна, джерелівка. В. целебная — зцілюща. В. дающая и отнимающая силу (в сказках) — сильна, безсильна. В. мёртвая, живая — мертвуща, живуща. В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд — зоряна вода. В. сверх льда — полій. В. полая, прибылая — повідь (р. -ди), павідь (р. -води), прибульна, прибутна вода. В. журчащая — дзюркотонька; узкая и относительно спокойная полоса -ды между сильными волнами в реке — гривиця. Много -ды — велика вода. В. сплошь — одним лицем вода. В., затопившая землю — затон. [Настала-ж провесень і воду скрізь пустило, понад затонами зібралося село (Куліш)]. Место, где в. весенняя застаивается — топило. [На топилі нічого не росте]. Большое скопление -ды — дунай. [Ой за горами вода дунаями. Текла вода з дунаєчка]. В. минеральная — мінеральна. В. святая, освященная — свячена. В. освященная в день Богоявления — явлена, йорданська; осв. 1-го августа — маковіївська. Богатый -дой — водяний. [На водяному місці стоїть село: усе там гарно родить]. За -дой пойти — по воду піти. Под -ду пойти — нирця (нурка) дати. Как в -ду канул — як водою вмило; як лиз злизав. Прошёл огни и воды, и медные трубы — був і на коні, і під конем, і в ступі й за ступою. Поехать на воды — поїхати на (теплі) води.

  * * *

  вода́

  во́ды — мн. во́ди, род. п. вод

  Русско-украинский словарь > вода

Синонимы к слову понадававший

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь

Пунктуация и управление в русском языке

Орфографический словарь

Синонимы к слову понадавать

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Синонимы к слову понадвинувший

Полезные сервисы

Синонимы к слову понадвинувшийся

Полезные сервисы

Толковый словарь

Орфографический словарь

Полезные сервисы

Толковый словарь

Орфографический словарь

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Синонимы к слову понадевавший

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь

Орфографический словарь

Синонимы к слову понадевать

Полезные сервисы

Орфографический словарь

Синонимы к слову понадёжнее

Полезные сервисы

Синонимы к слову понадежнее

Полезные сервисы

Синонимы к слову понаделавший

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Ушакова

Орфографический словарь

Синонимы к слову понаделанный

Морфемно-орфографический словарь

Полезные сервисы

Толковый словарь

Толковый словарь Ушакова

Энциклопедический словарь

Академический словарь

Пунктуация и управление в русском языке

Орфографический словарь

Формы слов для слова понаделать

Синонимы к слову понаделать

Морфемно-орфографический словарь

Грамматический словарь

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Синонимы к слову понадергавший

Полезные сервисы

Орфографический словарь

Полезные сервисы

Синонимы к слову понадерганный

Полезные сервисы

Толковый словарь

Орфографический словарь

Формы слов для слова понадёргать

Грамматический словарь

Полезные сервисы

Синонимы к слову понадергать

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Синонимы к слову понадёргивание

Полезные сервисы

Синонимы к слову понадергивание

Полезные сервисы

Синонимы к слову понадеявшийся

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь

Толковый словарь Ушакова

Толковый словарь Ожегова

Энциклопедический словарь

Академический словарь

Орфографический словарь

Формы слов для слова понадеяться

Синонимы к слову понадеяться

Тезаурус русской деловой лексики

Морфемно-орфографический словарь

Грамматический словарь

Полезные сервисы

Синонимы к слову понадеяться, как на каменную гору, как на каменную стену

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Синонимы к слову понадкусанный

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Толковый словарь Даля

Полезные сервисы

Синонимы к слову понадобившийся

Полезные сервисы

Глагольная сочетаемость

Полезные сервисы

Синонимы к слову понадобилось

Глагольная сочетаемость

Полезные сервисы

Толковый словарь

Толковый словарь Ушакова

Толковый словарь Ожегова

Энциклопедический словарь

Академический словарь

Полезные сервисы

• Aznaetelivy.ru /
• Синонимы /
• по-над

См. также в других словарях:

Слова из букв по-над Морфемный разбор слова по-над Морфологический разбор по-над Ударение в слове по-над