Обличчя синонимы

1. (передня частина голови людини) лице
2. інколи фізіономія
3. морда
4. рило
5. мармиза
6. (гладке часто зі словом наїджена) будка
7. пика
8. образ

Приклади використання слова Обличчя

Обличчя Марійки зблідло, очі сильно побільшилися.

Обличчя втратило всяку барву, всяку подобу життя.

Обличчя його стало вдвоє потворнішим, ніж завжди.

Обличчя в нього таке, наче йому надавали ляпасів.

Обличчя його знову набрало свого солодкого виразу.

Обличчя червоне, люте, на мене навіть не глянув.

Обличчя Фредеріки не видно було за гілками яблуні.

Обличчя Завірюхи проясніло : — О, тут уже щось є !

Обличчя в усіх були сірі, бездумні, на одинштиб.

Обличчя Імпета спохмуріло, брови зійшлися докупи.

Введите слово и нажмите «Найти синонимы».

: — лицо — облик — обличие…

5 (1)

Помогите найти больше синонимов к слову «обличчя»

Добавить синоним

Добавление синонимов

Добавить

• Боги приняли человеческое обличье, и козлы поскакали по лугу, таща за собой колесницу.

• Сменил имидж – значит представил себя на суд зрителей в совершенно новом обличье, стал другим не только внешне, но и чуточку внутренне.

• Паутчиком в его истинном обличье можно управлять с помощью рифмы, и он обязан дать правдивый ответ на один твой вопрос – только на один.

• (все предложения)

• в женском обличье
• обличье человека
• множество обличий
• принимать разные обличья
• (полная таблица сочетаемости…)

обличие

обличие

сущ.

, кол-во синонимов: 8

Словарь синонимов ASIS.
.
2013.

.

Смотреть что такое «обличие» в других словарях:

• обличие — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  =  сущ. (греч. ὄψις, εἶδος) лицо; вид, взор, край. … …   Словарь церковнославянского языка

• светописное обличие — сущ., кол во синонимов: 1 • облик (27) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

• Heroes of Might and Magic III: The Shadow of Death — Разработчик …   Википедия

• облик — См. вид, характер принимать облик кого л… Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. облик вид, характер, лицо, лик, физиономия, внешность, наружность, обличье; черты лица, габитус …   Словарь синонимов

• ОБЛИК — муж. оклад и черты лица, общность вида и выражения лица, физиономия. У него облик добродушный или умный; тупой, скрытный. Она обликом миловидна. Я и облику его не видал, в глаза его не знаю: он и облику своего не кажет, на глаза не кажется. |… …   Толковый словарь Даля

• Ночной оборотень (Сверхъестественное) — Ночной оборотень Night Shifter Номер эпизода 2 сезон, 12 эпизод Место действия Милуоки (Висконсин) Сверхъестественное Оборотень Автор сценария Бен Эдланд …   Википедия

• Аййуб — Иов. Один из пророков (наби) Аллаха, который был послан к народу Израиля. Его родословная восходила к пророку Исхаку. Аййуб отличался многими добродетельными качествами характера, однако известность он получил вследствие своего безграничного… …   Ислам. Энциклопедический словарь.

• МИМОЗА — (ново лат., от исп. mimoso нежный). Растение из сем. мимозовых, родом из Бразилии, у нас известно под названием: не тронь меня. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. МИМОЗА бобовое растение, много видов:… …   Словарь иностранных слов русского языка

• вид — Видимость, внешность, наружность, поверхность, лицо, личина, лик, облик, обличие, образ, очертание, тип, подобие, фасон, фигура (конфигурация), форма, характер, покрой; картина, пейзаж, ландшафт, перспектива; выражение, оттенок; лоск, мишура.… …   Словарь синонимов

• внешность — См …   Словарь синонимов

ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь). Чорне убрання і гладко причесане волосся.. надають жінці чернечий вигляд (Леся Українка); Загальний габітус фауни; Здалеку веселий вид має сільце (М. Коцюбинський); Він був ще молодий на взір та гарний з лиця (І. Нечуй-Левицький); Як узір хороший у сіна,.. то й сіно в ціні (Словник Б. Грінченка); У милого такий позір, як місячик ясний (коломийка); Зовнішністю (Твердохліб) нагадував поважного маститого академіка (І. Цюпа); Це був один заштатний дяк,.. ходив, однак, у подобі людини духовного стану (Олена Пчілка); Був се двадцятилітній парубчак, але, судячи по його поставі, можна було дати йому ледво (ледве) п’ятнадцять літ (І. Франко); На наших очах рік у рік міняють обличчя міста, села, робітничі селища (з журналу); А внизу — дивовижні снігові хмари різних кшталтів і форм (П. Козланюк); Земля міняє на очах своє лице (М. Рильський); Співай (пісне) йому (народові), що мінить лик землі, Що справедливості несе закони (М. Рильський).

ОБЛИ́ЧЧЯ (передня частина голови людини), ЛИЦЕ́, ВИД, О́БРАЗ розм., ФІЗІОНО́МІЯ розм., ФІ́ЗІЯ розм., ЛИК поет., заст., ПАРСУ́НА заст., МО́РДА вульг., РИ́ЛО вульг., ПИ́КА вульг., ПИ́СОК вульг., БУ́ДКА вульг., МАРМИ́ЗА вульг., МАРМУ́ЗА вульг., ТВАР ч. і ж., заст., вульг. — Їсти хочеш, і сім’я теж. Я нагодую! — Повернувся обличчям до гурту і звелів: — Мішок пшениці! (В. Барка); Параскіца зашарілась вся. Сором гарячою хвилею залляв її лице (М. Коцюбинський); На широкім дядечковім виду промайнуло щось подібне до співчуття (М. Стельмах); В його думках серед того крику і стогону.. знову виникав пишний образ з червоними калиновими устами, з палкими чорними очима (І. Нечуй-Левицький); При кожному слові він підскакував на стільці — і хутко повертав на всі боки голову з маленькою мавп’ячою фізіономією (Ю. Бедзик); Ілько Дзюнька має, на жаль, фізію таку, що ні людям показать, ні самому подивитись (Є. Гуцало); Як солодко було б, моя Психеє, лик Ясний твій созерцать (П. Куліш); Навіть зовнішньо Мостовики не різнилися поміж собою. Становище передавало в спадок і кров, і норов, і парсуну (П. Загребельний); Вигукнув (Прудивус) ще одне слово.. і дав різвому зальотникові в морду (О. Ільченко); Всякому своє рило мило (прислів’я); Він (економ) іде спокійненько, і його товста пика червоніє на сонці (Ю. Яновський); Жменяк старий дав синові два рази по писку, а той стояв перед ним, .. як закопаний у землю (М. Томчаній); Веселощі змилися з мармизи поліцая і вона затвердла, мов луб (М. Стельмах); — Ах ти цуценя погане! Що це ти написав? — накинувся й я тоді на Матвія. — За вухо його! — По мармузі! (Л. Яновська); — Я згоден, — заявив Макар Волосюта, виблискуючи повнокровною широкою твар’ю (І. Микитенко); Ой любив я дівчиноньку білявого твару (пісня).

ОБЛИ́ЧЧЯ (перев. з означенням — сукупність рис, ознак кого-, чого-небудь, що складають суть когось, чогось), ЛИЦЕ́. Художнє виховання дітей завжди залежить від художнього обличчя батьків (О. Довженко); Я рішив, що то проповідник, що він говорить про марність всього живого перед жорстоким обличчям природи, перед невблаганністю смерті (М. Коцюбинський).

ОБЛИЧЧЯ

ОБЛИ́ЧЧЯ, я, с.1. Передня частина голови людини.Дарка поклала квача коло відра, втерла обличчя рукавом (Леся Українка);Сьогодні юнацьке обличчя Сіверце… смотреть

ОБЛИЧЧЯ

(аж) кров ки́нулася до обли́ччя (в обли́ччя, в лице́ і т. ін.) кому. Хто-небудь раптово почервонів. Софія знала добре той дзвінок, він вразив її, аж кров кинулась їй до обличчя (Леся Українка); Настя зірвалася з лави. Кров кинулась їй в лице, залила його аж до хустки (М. Коцюбинський).
(аж) міни́тися / переміни́тися в лиці́ (на лиці́, на обли́ччі і т. ін.). Набувати незадоволеного, часом нездорового і т. ін. виразу (обличчя) у зв’язку з чим-небудь; переживати, нервувати, червоніти, бліднути і т. ін. (Любка:) Він її (Хведоску) очима пече, а вона аж міниться в лиці (М. Кропивницький); А як (Гелена) мінилася в лиці, коли сорочка перкалева згоріла в мене у руці! (Л. Костенко); Махиня явно глузував з панка, допікаючи кожним словом, а той аж мінився на лиці, але не подавав виду (Олена Пчілка); Роман стояв оддалік і мінився на обличчі. Він якось чудно усміхався під вусом, слухаючи палку бесіду Семенову (М. Коцюбинський); Шестірний перемінився в лиці — поблід, задрижав і, одвернувшись від Жука, почав тихо сьорбати борщ (Панас Мирний).
ки́дати / ки́нути в о́чі (в обли́ччя) кому. Говорити відкрито, відверто, сміливо. Підмайстри виступали один за одним. Одні сміливо кидали майстрам у вічі свої обвинувачення (З. Тулуб).
кров залива́є / залила́ обли́ччя (лице́) кому. Хто-небудь червоніє від чогось. Богдан відчув, як жарка кров вогнем заливає йому обличчя .. Ти син репресованого, син людини, яку названо ворогом народу (О. Гончар); Зачує кроки Юхимові до клуні. Тоді кинеться враз, лице їй заливає кров (А. Головко).
кров уда́рила в лице́ (в обли́ччя, до лиця́ і т. ін.) кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т. ін. Серце (Сеспеля) переповнилось радістю, в лице вдарила гаряча кров, очі засяяли (Ю. Збанацький); Остапові вдарила кров до лиця. Несила йому слухати синові речі (К. Гордієнко); Марії в обличчя вдарила кров, зіниці стали великі, як дві чорні пасльонини (А. Головко).
лице́ (обли́ччя) гори́ть ((аж) паши́ть) чиє, у кого, від чого і без додатка. Хтось почервонів, дуже червоний з якоїсь причини. У Галі лице горіло.. Василь, прижмурившись, прикро подивився.— Де це ти так розпалилася? (Панас Мирний); Хоч лице її горіло від сорому, серце радісно тріпало в грудях (М. Коцюбинський); Зачує кроки Юхимові.., тоді кинеться враз, лице її заливає кров — аж пашить лице (А. Головко); // чим. Чийсь вигляд виражає якісь почуття, переживання тощо. Лице її горітиме іншими хвилюваннями: тут! Все сталося тут (О. Гончар); То говорив Грицько… Очі в нього грали, лице радістю пашіло (Панас Мирний); Від співу дівчина зашарілася, обличчя її пашіло пристрастю, вогнем (В. Минко).
ма́ти своє́ обли́ччя (лице́). Відрізнятися від інших людей, подібних предметів, явищ і т. ін.; бути оригінальним. Сувенір, присвячений українському селу та сільській місцевості, має своє обличчя (З газети).
ми́ти сльоза́ми лице́ (обли́ччя, бо́роду і т. ін.). Плакати. Як крається батькове серце.. Він схуд і щодня миє сльозами бороду (М. Коцюбинський); Вона (Маланка) б’ється головою об стіл, голосить і миє сльозами тоді вже чорні руки (М. Коцюбинський). гаря́чими сльоза́ми ли́чко ми́ти. Збирала його в далеку дорогу молода дружина, гарячими сльозами личко мила (Григорій Тютюнник).
не уда́рити лице́м (обли́ччям) у грязь (у боло́то) перед ким і без додатка. Показати себе в чому-небудь з кращого боку; не осоромитися. Чумак ловко сів у сідло. (“Хоч тут не вдарив лицем у грязь!” — майнула думка) (А. Головко); Природний артист, дотепний співрозмовник, до того ще й бандурист і непоганий співак, він мобілізував усі свої мистецькі здібності, щоб не вдарити обличчям у грязь перед високими панами (С. Добровольський); (Тиберій:) Давайте ж не вдарим лицем в болото і заспіваємо яку-небудь кантату (М. Кропивницький).
оберну́тися / оберта́тися лице́м (обли́ччям) до кого—чого. 1. Приділити кому-, чому-небудь належну увагу. Сам Петровський говорив, що до села треба обернутися .. обличчям (М. Стельмах). 2. Розпочати якусь справу, взятися за щось. — Хай вам Господь помагає де тільки лицем обернетесь… (М. Коцюбинський); // Принести користь, послужити комусь. Поки ботанічний сад (Гришка) іще здатен обернутися лицем до свого творца, годиться .. дбати про те, щоб пам’ятник ботанікові не заростав кропивою (З газети).
плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в обли́ччя (в лице́, в пи́ку і т. ін.) кому. Зневажати, ображати, принижувати когось. — Це не критика, а наклеп,— сказав Максим.— Мені плюють в обличчя, а я повинен усміхатися! (М. Зарудний); — Німці в пику плюють, а я витрусь рукавом і знову зуби скалю (І. Цюпа).
поверта́тися (оберта́тися, става́ти) / поверну́тися (оберну́тися, ста́ти) обли́ччям (лице́м) до кого—чого. Спрямовувати свою увагу на кого-, що-небудь. Тим відрадніше пам’ятати, що скрізь у світі є. .. люди, подібні Луї Арагону, що відійшов від сюрреалізму і повернувся обличчям до живого життя (М. Рильський); Сам Петровський говорив, що до села треба обернутися обличчям (М. Стельмах).
пока́зувати (відкрива́ти) / показа́ти (відкри́ти) своє спра́вжнє (ді́йсне) обли́ччя. Розкривати свої справжні погляди, наміри, риси характеру і т. ін. — Годі! — прошепотів я крізь зуби.— Кричиш? Ось ти й показав своє справжнє обличчя! — мало не плачучи, мовила Настка (П. Автомонов); Я порішив чекати доказів своєї правоти .. Ждати довелося недовго. Ванновський скоро показав своє дійсне обличчя (Г. Хоткевич).
у лице́ (в обли́ччя). 1. зі сл. говори́ти, сказа́ти і под. Прямо, безпосередньо комусь, відверто і т. ін. — Зрадник! Хай йому скажуть се у лице! Тоді побачать… (М. Коцюбинський); Коли їй у лице говорять образливі речі, то лиш сміється (Г. Хоткевич); Хотів (Отто) кинути Таубенфельдові в лице якесь їдке слово (Ю. Бедзик). 2. перев. зі сл. зна́ти. Зовні, за зовнішнім виглядом. Декотрих з них (бійців) Блаженко знав у обличчя, більшість була незнайома (О. Гончар)…. смотреть

ОБЛИЧЧЯ

-я, с. 1) Передня частина голови людини. Знати в обличчя. •• Маскоподібне обличчя — обличчя з відсутністю міміки та зі згладженими складками. Нефритич… смотреть

ОБЛИЧЧЯ

Face; (вигляд) countenance; літ. visageвираз обличчя — facial expressionу нього дуже приємне обличчя — he has a nice face; he has a pleasant countenanc… смотреть

ОБЛИЧЧЯ

-я, с. 1》 Передня частина голови людини. Знати в обличчя.Маскоподібне обличчя — обличчя з відсутністю міміки та зі згладженими складками.Нефритичне об… смотреть

ОБЛИЧЧЯ

ОБЛИЧЧЯ – ЛИЦЕЗбігаються у значенні «передня частина голови людини» та в переносному «загальний вигляд, обриси чогось». Тільки лице вживається в значен… смотреть

ОБЛИЧЧЯ

【中】1) 验, 面孔, 面颊3) 转 面貌, 外表◇ Змінитися на обличчі (由于震惊) 失色, 变色Знати на обличчя 认识…面孔, 面熟

ОБЛИЧЧЯ

імен. сер. роду1. передня частина голови людини2. (перен.) загальний вигляд, зовнiшнi риси чого-небудьлицо

ОБЛИЧЧЯ

син.
бадло, будка, вивіска, віза, гризло, гудок, дупа, картка, мармиза, мордопис, паспорт, пачка, ряха, співальник, табло, фейс, фізія, фотка.
з похмілля: фішка.
повне, одутле: афіша…. смотреть

ОБЛИЧЧЯ

Обли́ччя, -ччя, -ччю, -ччям, на обли́ччі і на -ли́ччю; обли́ччя, обли́ччів і обли́ч, обли́ччям, -ли́ччями

ОБЛИЧЧЯ

(передня частина голови людини) лице, вид, розм., інколи зневажл. фізіономія, вульг. пика, морда, рило, мармиза, (гладке, часто зі словом наїджена) будка…. смотреть

ОБЛИЧЧЯ

обли́ччя[облич’:а]-ч’:а, р. мн. -ич

ОБЛИЧЧЯ

1) лицо
змінитися на обличчі — измениться в лице
знати на обличчя — знать в лицо
2) перен. лицо, облик; книжн. обличье

ОБЛИЧЧЯ

лице, вид, фізіономія, вул. ПИКА, ур. лик, д. твар; П. зовнішність, вигляд, образ; (явища) зміст, суть.

ОБЛИЧЧЯ

-я
n oblicze, twarz
знати на ~ (когось) znać (kogoś) z widzenia

ОБЛИЧЧЯ

обли́ччя
іменник середнього роду

ОБЛИЧЧЯ

{обли́ч:а} -ч:а, р. мн. -и́ч.

Обличие
[8] меньше минуты назад

Корнин
[2] меньше минуты назад

Облик
[18] меньше минуты назад

Кирпич
[19] меньше минуты назад

Работа
[95] меньше минуты назад

Продавец
[33] меньше минуты назад

Ценность
[28] меньше минуты назад

Чревный
[3] меньше минуты назад

Ретушь
[8] меньше минуты назад

Щебень
[3] меньше минуты назад

Тихо
[59] меньше минуты назад

Туманный
[34] меньше минуты назад

Пехтура
[1] меньше минуты назад

Пункт
[62] меньше минуты назад

Логично
[18] меньше минуты назад

Искусник
[17] меньше минуты назад